Протистояння добра і зла, честі й безчестя – вічні проблеми, які порушували письменники різних країн та епох. Не є винятком й І.Я. Франко. Зокрема, інтерпретовано їх в історичній повісті «Захар Беркут».
Символами добра та зла стають образи твору. Так, добро втілено у Захарі Беркутові, Максимові, Мирославі. Ці герої живуть за законами совісті. Вони звикли допомагати іншим. Так, Захар Беркут звик приносити користь не тільки своїй громаді, а й сусіднім. Цьому він навчив і свого сина. Мирослава душевним теплом зігріває інших людей. Дівчина допомагає у боротьбі зі злом. Тухольці ж дивують шанобливим ставленням один до одного, готовністю жертвувати собою заради іншого.
Зло ж у творі втілено в образах Тугара Вовка, Бурунди та монголів. Це люди жорстокі і жадібні. Заради збагачення, досягнення мети вони ладні коїти найтяжчі злочини. Тугар Вовк, наприклад, вбив чоловіка, який хотів викрити його, потім боярин перейшов на бік монголів, хоч і знав, що так стане на шлях війни з тухольцями. Бурунда відомий в монгольських колах як найжорстокіший ватажок. Його військо проливало ріки крові невинних людей, залишало після себе руїни.
Монгольський табір, у який приходить Тугар Вовк з дочкою – моторошне місце. Здається, що це джерело зла, горя та жорстокості. По табору сновигають монголи, готові в будь-яку мить кинутися завойовувати нові землі, несучи смерть та каліцтва. Біля наметів ватажків зібрані трофеї – людські голови. І ця атмосфера контрастна до тухольської. Тухоля – привітне селище, у якому гостинно зустрінуть. Його люди – мирні скотарі.
І.Я. Франко відтворює боротьбу монголів та тухольців, показуючи битву добра й зла. Монголи нищать все, палять, тухольці ж покладаються не на руйнівні дії, а на свою кмітливість та єдність. Добро врешті-решт перемагає.
Протистояння добра та зла показано також на прикладі міфічних образів Морени та Сторожа. Морена опікувалася озером з мертвою водою. Жодна жива істота не могла перебратися через нього. Але цар велетнів покарав богиню смерті, а сам перетворився на величезний камінь, аби пильнувати її. Сторож – втілення добра, яке стоїть на захисті хороших людей. Символічно, що Сторож допоміг тухольцям перемогти монголів.
Проблема протистояння честі й безчестя пов’язана з образами Тугара Вовка, Мирослави, Захара Беркута та Максима. Тугарові Вовку в цьому контексті варто приділити особливу увагу, адже в ньому відбувається внутрішня боротьба. Вчинки героя ганебні, жорстокі. І внього з’являється думка виправитися заради дочки, але перед страхом смерті, втрати боярських привілеїв вона швидко щезає. Безчестя перемагає.
Проте у безчестя немає жодного шансу перемогти остаточно, адже з ним боряться чисті душею люди – Захар Беркут, Максим, Мирослава, тухольці та сусідні громади. Всі ці люди чинять за законами совісті, добра, справедливості. Мирославі ж вдається звільнитися з тенет безчестя, сплетених її батьком.
Отож, І.Я. Франко вкотре довів, що добро завжди перемагає зло, а честь – безчестя.