В повісті «Тарас Бульба» Микола Гоголь показує складні для України часи, коли народ страждав від нападів турків і татар та загарбницької політики тодішньої польської верхівки.
Автор порушує у творі багато проблем:
1. Захист Батьківщини, патріотизм. В той час на захисті української землі стояли козаки. Вони славилися своїм патріотизмом, силою і волелюбством. Батьківщина для справжнього козака завжди була головною, навіть важливішою за родину. Ми це бачимо на прикладі головного героя. Для Тараса Бульби все життя зводилося до подвигів в ім’я Батьківщини. Він мав родину, але дружина для нього була лише матір’ю дітей і господинею в домі, а сини, на його думку, повинні були продовжити його справу і також стати воїнами, іншого варіанту він навіть не допускав. Тому за зраду він не роздумуючи карає молодшого сина. Козаки мали суворі звичаї й закони, згідно з якими зі зрадниками жорстоко розправлялися. Це здається неймовірним у мирний час, але автор акцентує на тому, що такі суворі характери, як у головного героя, могли виникнути тільки у той складний час. Тобто вони були наслідком нападу ворогів на нашу землю. Якщо зрадникам на Запорізькій Січі не було місця, то чесні й відважні чоловіки там шанувалися. Наприклад, Тарас Бульба і його син Остап до кінця залишилися вірними захисниками рідної землі, тому вони вважаються героями.
2. Батьки та діти, відносини в родині. Проблема сім'ї має місце у творі й розкривається на прикладі родини головного героя. Тарас Бульба одружений і має двох дітей, але чи гарний він сім’янин? Чоловік рідко буває вдома, бо він козак і йому краще на Запорізькій Січі. Образ його дружини – сумний, бо жінка не відчуває любові та жалості від чоловіка, не має права голосу. Тарас не думає про її почуття, забираючи синів на Січ майже відразу після їх повернення з навчання.
Чому він такий суворий до жінки? Бо він вважає любов до жінки слабкістю, яку не може собі дозволити справжній козак. Можна сказати, що Тарас любить дітей, але тільки тоді, коли вони виправдовують його очікування, а саме поводяться як сміливі воїни. Він пишається старшим сином, бо бачить в ньому майбутнього козацького ватажка і переживає за молодшого, який дуже чутливий і мріє про кохання. Тарас попереджає Андрія, що «баби не доведуть до добра», і його слова виявилися пророчими. Хлопець зраджує козаків заради кохання гарної польської дівчини. Батько не пробачає зраду навіть сину, тому що ставить захист рідної землі вище за родину.
3. Моральний вибір. З проблемою морального вибору стикаються у творі син і батько. Андрій - син досвідченого козака, і тому намагається відповідати очікуванням батька, але його натура не така, як у більшості козаків. Він має чутливу душу і мріє про кохання. І коли закохується в полячку, то стає перед складним моральним вибором між вірністю Батьківщині та коханням. Він обирає друге, і стає зрадником. Коли батько дізнається про зраду сина, то не може йому вибачити. Зустрівшись на полі бою, у батька був моральний вибір: покарати або відпустити сина. Він обирає перше.
Окрім цих основних проблем у творі наявні такі проблеми: проблема віри, самопожертви, кохання.