В повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» є три жіночі образи: дружина Тараса Бульби, панночка і її служниця.
Дружина Тараса Бульби, головного героя твору – другорядний персонаж, який скоріше не індивідуальний образ, а збірний образ козацької дружини й матері.
Вона з’являється на початку твору, коли її сини повертаються з навчання додому. Жінка безмежно любить своїх дітей і радіє, що нарешті може їх обійняти після довгої розлуки. Тому побачивши, як Тарас б'ється зі старшим сином, вона починає кричати на чоловіка.
Тарас Бульба хотів виховати із синів справжніх козаків, і привчав їх захищати власну гідність і козацькі ідеали. Бійка, яку він навмисно спровокував, була також своєрідним уроком, перевіркою хлопців. Остап пройшов перевірку, а от Андрій – ні, бо не став битися з батьком, а горнувся до матері. Тарасу це не сподобалося, бо він вважав, що козак не повинен «возитися з бабами».
Автор показує, що доля козацької дружини була в ті часи важкою і сумною. Тарас Бульба не жаліє жінку, нехтує її думкою і почуттями. Вона для нього – мати дітей і домогосподарка. Через таке ставлення героїня швидко постаріла і змарніла.
Тарас Бульба вирішує відправити синів на Січ на наступний день після їх повернення з навчання. Його дружина сподівалася, що сини побудуть вдома довше, і тому впадає у відчай. Вона не спить цілу ніч, а сидить біля ліжка синів. А вранці, коли вона їх проводжала, то ніби збожеволіла і намагалася не відпустити дітей. Бідну жінку відвели додому слуги. Сини були дуже засмучені, побачивши сльози матері, та навіть Тарас Бульба був збентежений.
Дружина головного героя – образ нещасної жінки й матері в козацькі часи.
Панночка – другорядний персонаж, але має важливу роль в повісті – саме вона є причиною конфлікту між Тарасом Бульбою і молодшим сином.
Панночка - донька багатого польського воєводи. З дитинства вона звикла до розкоші й свободи. Дівчина дуже гарна: має гарну фігуру, чорні очі, густе темно-горіхове волосся.
Андрій зустрічає дівчину випадково під час прогулянки в Києві. Він тоді ще навчався в бурсі й був сповнений романтичних мрій про кохання. І коли побачив прекрасну полячку, то вирішив, що вона є втіленням його мрій.
Героїня на початку твору показана вітряною, смішкуватою особою, але потім її образ змінюється. Коли козаки взяли її місто в облогу і всі потерпали від голоду, вона наважилася попросити допомоги в Андрія, хоча розуміла, що вони є ворогами. Молодий козак не втримався і таємно зустрівся з панночкою. Вона здалася йому ще кращою: дівоча врода змінилася на довершену жіночу красу. Йому подобалося в ній все: і її врода, і гордий характер, і благородство. Він приймає рішення зрадити побратимів і перейти на сторону поляків заради кохання дівчини.
Панночка – спокусниця в очах головного героя, але з іншої сторони, вона звичайна жінка, яка хотіла кохати й врятувати родину.
Служниця панночки – епізодичний персонаж у творі. Вона татарка за походженням, але живе в Дубно і служить польським панам. Жінка показана сміливою і вірною, тому що виконує наказ панночки: йде у табір козаків і просить для панночки хліба. Але в ті часи відданість слуг була нормою, тому що вони не мали іншого вибору.