План
1. Дані про Тараса Бульбу
2. Портрет Тараса Бульби
3. Цитатна характеристика Тараса Бульби
4. Вчинки Тараса Бульби. Як вони розкривають його внутрішній світ?
5. Мова Тараса Бульби
6. Ставлення до Тараса Бульби інших персонажів твору. Чим воно зумовлене?
7. Додаткові художні відомості
8. Ставлення автора до свого героя
9. Моє ставлення до Тараса Бульби
Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті Миколи Гоголя, полковник козацького війська, досвідчений козак. Має родину: дружину і двох синів.
Автор виносить його ім'я в назву твору, підказуючи читачам, що цей персонаж знаходиться в центрі проблем. Отже, він центральний герой.
Про зовнішність героя у творі написано не багато, адже автор мав за мету показати не унікальну особистість, а збірний образ відважного і принципового козацького ватажка.
Тарас Бульба – вже не молодий чоловік міцної статури з прямою гордою поставою. Він має великі вуса й оселедець на голові. Його одяг типовий для козака: широкі шаровари із червоного сукна, проста папаха.
Козацький полковник мало слідкував за своїм зовнішнім виглядом, наприклад, його шаровари були брудні від дьогтю. Він вважав, що справжньому козаку не личить чепуритися. Тому під час зустрічі з синами, які повернулися з навчання, він висміює їх занадто “панський" одяг.
Герой був фізично і морально витривалий, загартований у битвах з ворогами. Він мав суворий, твердий характер. Автор говорить, що такий характер міг з'явитися тільки в ті часи, коли рідна земля постійно потерпала від гніту загарбників. Отже, Тарас Бульба – це втілення незламного борця за незалежність рідного краю, за права народу.
Тарас Бульба – суворий не тільки до підлеглих козаків, але і до членів родини. Дружина звикла, що він завжди робить так, як хоче, і не враховує її думку. Жінка передчасно постаріла і змарніла, бо не мала моральної підтримки з боку чоловіка. Синів він любив, але не показував цього, щоб виховати справжніх чоловіків.
Найважливішим для старого козака є вірність своїм ідеалам і Батьківщині.
Зовнішність: «…Тарас був надзвичайно важкий і дебелий …»
Характер: «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…»
Ставлення до жінок, зокрема до дружини: «Козак не на те, щоб морочитися з бабами».
Виховання синів: «Ось так лупцюй кожного, як мене стусав. Нікому не спускай».
Секрет успіху як ватажка: «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
Ораторські здібності: «А що, панове? Є ще порох в порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?»
На початку твору герой провокує бійку з синами, і радіє, коли старший син вступає з ним у бій, щоб захистити власну гідність. Таким чином він виховує дітей, адже він мріє про їх славне майбутнє як захисників Батьківщини від ворогів.
З цією ж метою герой відвозить синів на Запорізьку Січ. Хлопці швидко пристосувалися до суворих законів і до гулянь козаків. На той час на Січі було спокійно, бо верхівка підписала мирні договори з турками й татарами. Але Тарасу не подобалося таке “розслаблене" життя, і він організовує бунт, в результаті якого був переобраний кошовий отаман. Новий ватажок підбурює козаків влаштувати вилазку на турків.
Чому герой так вчинив, невже йому не подобалося мирне життя? Ні, справа в іншому – бувалий козак не вірив ворогам, і тому вважав, що завжди потрібно бути попереду них. Як покажуть подальші події, Бульба мав рацію, адже татари нападуть на погано захищену на той час Січ і пограбують.
Під час боротьби з польським військом Тарас Бульба робить все для перемоги козаків: підбадьорює побратимів, проявляє сміливість і кмітливість, безжально ставиться до ворогів. Здавалося, ніщо не може зламати відважного полковника. Та все ж таки одна подія надломила його – зрада молодшого сина. Хлопець закохався в гарну полячку, і заради її любові зрадив батька, побратимів, Батьківщину. Тарас Бульба приймає страшне рішення вбити сина, адже він зрадник. Він так вчинив, бо ставив державні справи вище особистих.
Коли герой дізнався про полон старшого сина Остапа, то поїхав до нього, не зважаючи на небезпеку. Він надягнув багатий одяг, який так ненавидів, щоб непомітно прийти на площу і побачити Остапа. Хлопець мужньо терпів тортури, але один раз не витримав і покликав батька. Тарас не зміг втриматися, і відгукнувся на крик сина. Це був великий ризик для нього бути упійманим, але любов до сина перемогла страх.
Тарас Бульба до останнього вірив у перемогу козаків, і все робив для цього.
Мова головного героя – голосна, але некваплива. Це мова впевненої у собі людини, яка усвідомлює відповідальність за свої слова. Коли говорить Тарас Бульба, слухачі відчувають щирість його висловів і твердість намірів. І тому він гарний оратор. В дев'ятій главі герой звертається до побратимів із сильною промовою, яка підіймає їх бойовий дух.
Ставлення родини. Дружина терпіла суворий характер Тараса, бо колись вийшла за нього по любові. Але інколи його рішення здавалися їй занадто жорстокими й доводили до відчаю. Сини поважали, але побоювалися батька. Він не дозволяв собі проявів ніжності, адже хотів виховати справжніх козаків.
Ставлення козаків. Вони поважали його за принциповість, вірність Батьківщині, за справедливе і чесне ставлення до них. В кінці твору побратими славлять свого безстрашного отамана.
Ставлення ворогів. Тарас Бульба вселяв страх у ворогів своєю відважністю і жорстокістю до них. В кінці твору його зловити доручають самому коронному гетьману Потоцькому.
Цікава художня деталь, яка зіграє у творі рокову роль – люлька (курильна трубка). Тарас майже завжди тримає її в руках. Для козаків їх люлька була чимось схожим на талісман. І тому вони боялися її десь забути чи загубити. Бульбу довго не могли упіймати вороги, але одного разу він випустив люльку і зупинився, щоб її знайти. І поки козак шукав трубку в траві, його таки упіймали. Але мужній отаман радів, що його побратими встигли врятуватися.
Микола Гоголь ставив собі за мету показати в образі головного героя не окрему особистість, а збірний образ козацького лідера. Його Тарас Бульба – втілення найкращий рис запорізького козака: він сильний, волелюбний, кмітливий, принциповий, жорстокий до ворогів і справедливий до свого народу. Герой гідний бути лідером, тому що має гарні ораторські здібності, вміє стримувати власні емоції заради державних справ.
У героя є кілька прототипів, і один з них - предок автора, Остап Гоголь, який також був козацьким полковником і має деякі схожі риси з героєм.
Автор змальовує гідного козацького ватажка, але він не прагне романтизувати його. Тарас Бульба має і негативні риси характеру: надмірна впертість, грубість, безжальність.
Окрему увагу привертає його ставлення до дружини. Тарас мало часу проводить з нею, не жаліє її, не враховує її думку. Бо вона для нього – просто матір дітей. І, на жаль, це було типово для родини козака. Жінки навіть не допускалися на Січ, а отже, про права жінок тоді річ не йшла. Як же сам автор до цього ставиться? Він зазначає, що жінка страждає, і не схвалює цього. Але з іншого боку, він розуміє, чому герой такий. Для нього ніжність до жінки – це прояв слабкості. А слабкість не для справжнього воїна. Цікаво також, що сам автор не був одружений і є припущення, що взагалі не мав романтичних стосунків з жінками.
Отже, автор захоплюється патріотизмом свого героя, підкреслює його гарні риси, але не робить з нього романтичний образ.
Тарас Бульба - неоднозначний герой, на мою думку. Мені подобається його волелюбність, сміливість, прагнення захистити рідну землю. Він мені здається ідеальною “машиною” для вирішення справ державного рівня. Його справедливість до свого народу і жорстокість до загарбників роблять з нього ідеального ватажка. Але як сім'янин він мені не подобається. Можливо, йому не потрібно було одружуватися, якщо для нього дружина – просто баба без прав і мати для дітей. Для нього його ідеали та принципи були важливіші за родину. Можливо, так автор хотів показати, як не просто бути об’єктивним лідером, адже він не може собі дозволити прості почуття – ніжність, жалість, кохання до жінки.
Тому, на мою думку, можна захоплюватися героєм, але мало хто хотів би бути ним.