Ідея повісті «Тарас Бульба» виникла у Миколи Гоголя ще в 1830-х роках. Над самим текстом автор працював досить довго – близько 10 років. Цікаво, що твір так і не мав остаточної правки.
Вперше повість була опублікована в 1835 році в збірці «Миргород». А в 1842 році вийшла друком друга редакція твору.
Микола Гоголь дуже прискіпливо ставився до власної творчості, наприклад, повість «Тарас Бульба» він переписував аж 8 разів, і все одно був не сповна задоволений текстом.
Перший варіант твору містив 9 глав, але автор пізніше вирішив збільшити його до 12 глав. Автор додав сцени із життя козаків на Запорізькій Січі, зробив своїх героїв більш фактурними, додав яскравості в батальні сцени. Автор багато разів уважно вичитував текст твору, прагнучи до правдивого відображення дійсності тих часів, реалістичності образів, повного розкриття ідеї.
Історія написання твору «Тарас Бульба» є цікавою. Автор черпав інформацію з різноманітних джерел. Друковані джерела: «Опис України» Боплана, «Історія про козаків запорозьких» Мишецького; літописи: літописи Самовидця, Р. Грабянки та Величка. Також письменник в газетах публікував звернення до своїх читачів із проханням надати йому раніше неопубліковані дані про історію України, побут народу, життя козаків у вигляді рукописів, щоденників, листів.
Для того, щоб повною мірою відтворити дух епохи у творі, автор користувався не тільки сухими фактами історії, але і звертався до українського фольклору. Національний колорит повісті створений завдяки українським пісням і думам, що відображають менталітет народу. Наприклад, в образі Андрія помітні риси Сави Чалого і відступника Тетеренки з однойменних пісенних творів. Деякі деталі побуту, мотиви, сюжетні повороти автор запозичив із дум.
У повісті багато яскравих епітетів, порівнянь, що не характерно для традиційного історичного твору. Тому і досі серед літературознавців точаться дискусії щодо класифікації повісті.
Можна помітити наявність у творі троїчності, яка часто зустрічається в казках. Як і у фольклорі, це пов’язано з випробуванням героя. Яскравий приклад – сцена з приходом служниці панночки до Андрія. Татарка просить у козака хліба для господині, і той погоджується допомогти, але йому доводиться пройти три символічні випробування. Спочатку хлопець витягає мішок з їжею з-під сплячого брата. Потім обережно проходить повз батька, який на мить прокидається і попереджає його, що «баби не доведуть до добра». І хоча хлопцю пощастило, тому що батько говорив це скрізь сон і потім заснув, але його слова виявилися пророчими. І третє випробування – пройти повз голодних людей у місті, що було в облозі.
В монологах панночки багато риторичних запитань, характерних для народних пісень. В словах Андрія також багато лірики. Це все наближує твір до фольклорної традиції.
Микола Гоголь створив твір, в якому правдиво зображені козацькі часи та присутній національний колорит і ліризм завдяки зверненню до народної творчості.