Автор: Микола Васильович Гоголь, відомий український і російський письменник XIX століття.
Час написання: 1835 рік.
Жанр: історична повість.
У центрі повісті — доленосні події із життя незламного козацького ватажка Тараса Бульби та його двох синів, Остапа й Андрія, на фоні історичних подій.
Тема: правдивий опис історичних подій ХVІ – ХVІІ століття в Україні; життя козаків на Запорозькій Січі, їх побуту, законів і суворих звичаїв.
Ідея: возвеличення відданості Батьківщині, схвалення патріотизму, засудження зради.
Основна думка: любов справжніх козаків до Батьківщини.
Проблематика: батьки та діти; заборонене кохання; інтереси рідного краю чи особисте щастя; честь і зрада; жорстокість і співчуття.
Композиція:
Зав’язка твору. Повернення синів Тараса Бульби додому після завершення навчання в Київській бурсі.
Розвиток дії. Приїзд головного героя і його синів на Запорізьку Січ, знайомство хлопців зі звичаями та законами козаків; боротьба козаків з польським військом, облога запорожцями міста Дубно; перехід Андрія на сторону поляків, полон Остапа.
Кульмінація. У творі дві кульмінації: зрада Андрія та його загибель від руки батька; публічна страта Остапа на площі у Варшаві.
Розв’язка: Тарас Бульба потрапляє до рук ворогів, які його прив’язують до дерева і підпалюють. В останню мить козацький полковник дивиться услід своїм товаришем і радіє, що їм вдалося врятуватися.
В повісті «Тарас Бульба» розповідається про боротьбу українського народу з польською шляхтою. Автор широко та епічно зображує цю боротьбу, що і зумовлює патріотичний пафос твору.
Центральний герой повісті Тарас Бульба не являється умовно-богатирським образом, адже автор наділяє його конкретними рисами воїна тієї історичної епохи. Такий характер міг виникнути тільки в ті складні для України часи – пише Микола Гоголь про характер свого героя. Тарас Бульба є уособленням об'єктивного козацького ватажка, що ставить державні інтереси вище особистих. Йому не відомі сумніви, бо він вірний своїм ідеалам, які полягають в служінні Батьківщині, безжальності до ворогів, вірності козацькому товариству.
Грубість досвідченого козака протиставляється зніженості польської верхівки й тих козаків, що піддалися їх впливу. Любов до Батьківщини та її захист для героя важливіші навіть за кровне споріднення, що призводить до трагедії в його родині.
Сини Тараса Бульби – майже однаково дужі й гарні юнаки, але наділені різним характером. Остап вірний Батьківщині та товаришам, чим дуже схожий на батька, але, на відміну від нього, він наділений умінням співчувати. Андрій має романтичний характер, мріє про особисте щастя. В результаті Остап до кінця залишається героєм, а Андрій стає зрадником. За допомогою образів синів головного героя автор показує важливість морального вибору.
Жіночі образи у творі представлені трьома героїнями: дружина Тараса, панночка і її служниця.