«Наталка Полтавка» – твір Івана Котляревського про складний шлях до особистого щастя двох закоханих – Наталки і Петра.
Автор порушує в п'єсі багато проблем:
1. Проблема соціальної нерівності. Спочатку між Наталкою і Петром існувала соціальна “прірва”, адже її родина була заможною, а Петро не мав родини і власних статків, його як годованця прийняли в дім батьки дівчини. І хоча хлопця любили, але як чоловіка для Наталки не розглядали.
Не є соціально рівними Наталка і возний. На той час Наталка з матір’ю збідніли, і жили в селі в маленькій хатинці. Дівчина була настільки гарною і порядною, що нею зацікавився багатий пан. Але вірогідно після весілля він би дорікав їй бідністю.
2. Проблема вірності та зради. Наталка і Петро – приклад вірності в коханні. Петро пішов у світ на заробітки, але завжди пам’ятав про кохану. Наталка вірно чекала на хлопця, хоча про нього нічого не було чути чотири роки. До неї сваталися різні “пристойні” чоловіки, але вона всім “давала гарбуза”.
3. Проблема батьків і дітей. Наталка дуже шанує матір, підтримує її. Вона довго опиралася заміжжю, але заради матері погодилася заручитися з нелюбом. Петро, дізнавшись про заручини коханої, не чинить перешкод, тому що жаліє матір дівчини, тим більше, що вона замінила матір і йому.
4. Проблема правди і брехні. Петро, Наталка і Микола – чесні люди, для яких брехня не природна. Терпилиха теж чесна, але з роками вона стала черствішою, бо помітила, що, наприклад, чесною працею багато не заробиш. Виборний – дволика особистість, для якого брехня стає правдою, якщо це для нього вигідно. Возний вважає брехню нормальним явищем, бо всі не без гріха. І тому пан не соромиться обманювати інших людей. Хоча в кінці п’єси він стає кращим.
5. Проблема щастя. Ця проблема є головною у творі. Автор показує, що щастя – складне явище, бо для всіх воно є різним.
Наталка і Петро вбачають щастя в чесному трудовому житті поруч з коханою людиною. Особливість цих героїв у тому, що вони можуть пожертвувати власним щастям заради коханої людини.
Для Миколи щастя у вільному житті без соціальної нерівності. Саме тому він хоче піти на Тамань до чорноморців. Вільне життя козаків - його мрія. Також герой щасливий, коли допомагає іншим людям.
Терпилиха також хоче щастя для себе і доньки, але натерпівшись бідності, вона мріє про заможне життя. Тому жінка вмовляє Наталку вийти заміж за багатого чоловіка.
Для виборного і возного щастя полягає у матеріальному збагаченні, до якого вони йдуть нечесним шляхом. Маючи владу і гроші вони себе почувають вищими за інших людей. В кінці твору вони ніби змінюються під впливом благородного вчинку Петра. Хоча можливо на них більше вплинуло те, що хлопець тепер має гроші, тому його можна поважати.
Автор у творі показав, що розуміння щастя залежить від особистих якостей людини, а також від того, в якому середовищі вона живе.