Петро і Микола – позитивні герої твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Вони багато в чому схожі, хоча мають різні характери.
Петро – коханий головної героїні Наталки, якого вона чекала чотири роки, і була йому вірною. Хлопець не має родини та власного дому. Нещасному сироті дала притулок родина Терпилів, яка на той час була заможною і могла собі дозволити взяти годованця. Зростаючи разом хлопець і дівчина закохалися один в одного. Але Петро був бідним і не влаштовував батьків Наталки, тому він пішов у світ на заробітки, щоб стати гідним дівчини. У пошуках роботи парубок побував у різних містах, і навіть біля моря. Та чесною працею швидко багато не заробиш, тому Петро поневірявся по світу майже чотири роки. Увесь цей час про нього нічого не було чути, але Наталка вірила, що він повернеться до неї, і тому відмовляла всім, хто до неї сватався.
Коли Петро, заробивши достатньо грошей, повертався до Полтави, то на шляху потрапив у невідоме йому село. Там він познайомився з Миколою.
Микола – далекий родич Терпилихи, не має власної родини та дому. Він веде бурлацький спосіб життя, але мріє податися на Тамань до чорноморців. Його приваблює їх сміливість та волелюбство.
Парубки відразу заприятелювали, бо зрозуміли, що мають схожу долю. Під час їх розмови до них підійшли виборний і возний, щоб дізнатися, хто такий Петро. Микола відповів, що він його товариш. А хлопці довідалися, що пан возний заручився, і як потім здогадалися – з Наталкою. Петро дуже зажурився, адже не встиг вчасно повернутися до коханої. Микола вирішив допомогти молодим людям.
Петро наділений своєрідним характером. Він є чуйним і вразливим, тому йому важко боротися за власне щастя. Хлопець не хоче завдавати коханій людині неприємностей. Тому він відмовляється від Наталки, коли возний і виборний почали погрожувати їй та Терпилисі покаранням за недотримання слова, даного на заручинах з паном возним. Петро здатен на самопожертву – він віддає важко зароблені гроші коханій як придане, щоб майбутній чоловік не дорікав їй за бідність.
Микола не поділяє позиції Петра про смиренне прийняття долі, він є активною людиною. Тому чоловік заохочує молодих людей боротися за своє щастя і допомагає їм.
Завдяки Миколі Петро і Наталка зустрічаються і ще раз переконують один одного в коханні. Микола щасливий за них, але він добре знає людей, тому передбачає, що буде «грім», коли про все дізнаються зацікавлені у весіллі пани. На щастя, благородство Петра зворушує возного, і він віддає йому дівчину.
Образи Петра та Миколи схожі, але є і відмінності в їх характерах. Петро смиренний і здатний на самопожертву, часто сумний, а Микола активний, жартівливий і волелюбний. Приятелі добре один одного доповнюють.