Основний конфлікт у творі Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - боротьба героїв за щастя. Наталка та Петро закохані один в одного, але на їх шляху до подружнього щастя виникають різні складнощі. Спочатку це була соціальна нерівність між закоханими: дівчина походила з багатої родини, хлопець був бідним сиротою. Петра взяли до себе в дім батьки Наталки і хоча виховували, як рідного сина, проте не захотіли видавати за нього свою доньку. Тоді парубок подався у бурлаки, щоб заробити грошей і стати гідним коханої. Він працював багато і важко, але чесною працею швидко не розбагатіти, тому його не було в рідній Полтаві близько чотирьох років. Весь цей час дівчина вірно чекала на нього. В її родині сталась біда – і вони збідніли. Мати Наталки не поділяє думки доньки про те, що треба чекати Петра, і намагається видати її заміж за багатого чоловіка.
До дівчини сваталося чимало женихів, але вона всім відмовляла. Справжньою проблемою для неї став пан возний, який вирішив на ній одружитися. Він зізнається їй в коханні, але отримує відмову. Тоді чоловік звертається по допомогу до виборного, який відомий своєю хитрістю. Виборний приходить у дім до Терпилихи, матері Наталки, і вдаючи стурбованість їх долею, змушує погодитися на весілля з возним. Наталка жаліє матір і дає слово вийти заміж.
Допомагає вирішити конфлікт далекий родич Терпилихи – Микола. Він випадково зустрічає Петра і вирішує йому допомогти об’єднатися з коханою.
Коли Наталка знову бачить коханого, то відважується на боротьбу за особисте щастя. Вона відмовляє возному і говорить, що вийде заміж тільки за Петра. Тоді пани погрожують жінкам покаранням за недотримання слова. Не бажаючи принести ще більше неприємностей людям, яких він любить, Петро заявляє, що не буде завадою для весілля Наталки з возним. Він віддає їй всі зароблені гроші в якості приданого. Благородний вчинок хлопця вразив всіх, а возний вирішив не заважати щастю закоханих. Терпилиха благословляє молодих людей.
Отже, конфлікт у творі в основному ґрунтується на соціальній нерівності. Спочатку нерівною є пара: багата Наталка і бідний Петро, потім – багатий возний і бідна Наталка. В кінці п’єсі насправді знову виникає соціальна нерівність. Петро стає забезпеченим, а Наталка тепер бідна. Але для Петра, на відміну від родини дівчини, це не має значення. Він щасливий від думки, що нарешті одружиться з коханою. Тому соціальна нерівність – проблема тільки для духовно бідних людей. Петро і Наталка – приклад справжньої любові, яка не залежить від багатства.