Неможливо осягнути глибину змісту повість І. Франка «Захар Беркут», якщо не брати до уваги образи-символи. У символах Іван Якович закодував ідейний зміст твору, також символи допомогли письменнику розкрити характери героїв.
Уже з перших сторінок читача дивують імена героїв повісті. Так, ми розуміємо, що автор описує давні часи, коли людей традиції добору імен та й самі наймення відрізнялися від наших. Але чи випадково боярина названо Тугаром Вовком, а тухольського старійшину Захаром Беркутом? Звісно, ні.
Ім’я Тугар має два значення: міцний, дужий та сумний. Дійсно, боярин був міцної статури. У кінці повісті дізнаємося, що доля його трагічна. Вовк – хижа, підступна тварина. Це ймення – відзеркалення внутрішнього світу боярина
Ім’я Захар має значення «той, хто пам’ятає Бога». І нехай герой повісті «Захар Беркут» був язичником, але жодної важливої справи він не починав без благословення вищої сили. Беркут – сильний, гордий птах, який звик жити на волі.
Імена Максим та Мирослава, очевидно, також не випадкові. Максим перекладається як «найбільший, найвеличніший». Дійсно, парубок вирізнявся вдачею між однолітків і навіть між старшими. Слов’янське ім’я Мирослава утворилося від слів «мирна» та «слава».
Тухольці вірили у вищі сили, тому у творі є кілька образів-символів з міфологічним корінням. Липа – священне дерево, посаджене на честь перемоги над Мареною – богинею зими та смерті. За слов’янськими віруваннями, липа є оберегом. Вона символізує жіноче начало, чистоту, єднання, щастя. Липа у повісті «Захар Беркут» символізує мудрість та душевну чистоту, є берегинею. Про це свідчить обряд «очищення уст і прояснення ока», який Захар Беркут проводив перед тухольською радою.
Символічним є також образ Сторожа – священного каменя, який «пильнував входу в тухольську кітловину». Цей камінь – символ дому, покровительства вищих сил. Тухольці передавали від покоління до покоління легенду про нього. Сторож колись переміг богиню смерті Морану. Тепер же був готовий упасти на кожного, хто зазіхав на тухольські землі.
Дуже цікавою є символіка копного знамена. Воно складалося з високої жердки, хоругви та посріблених колісець, які утворювали ланцюг. Кожен елемент копного знамена мав своє значення. На копі, яка відбувалася з участю Тугара Вовка, Захар Беркут розкрив значення знамена. Ланцюг, зроблений з міцних дерев’яних колісець, – символ руського роду. Колісця – окремі громади. Громади тісно пов’язані, але кожна живе своїм життям. Кожне колісце в срібних оковах, які треба тлумачити як закони й порядки, упорядковані мудрим розумом предків. Срібні окови роблять колісця й увесь ланцюг міцнішими. Хоругва знамена червоного кольору. Захар Беркут пояснив у своїй промові, що червоний – символ крові. Хоругва нагадує, що громада повинна обороняти свою свободу до останньої краплі крові.
Образи-символи займають важливе місце в образній системі твору. Багато символів пояснює сам Іван Якович, значення ж інших легко зрозуміти з контексту. Багато символічних образів мають фольклорне підґрунтя.