Повість І.Я. Франка «Захар Беркут» я прочитала із задоволенням, адже цікаво було поринути в атмосферу XIII століття. Твір сподобався мені також яскравими образами. Вибрати улюбленого складно. І Захар Беркут, і Мирослава, і Максим надовго залишаться у моїй пам'яті.
Все ж найбільше вразив мене Захар Беркут. Мене приємно здивувало, що в 90 років чоловік залишався сильним та міцним, займався садівництвом та пасікою, а також лікував інших. Я поділяю думку Захара Беркута, що людина доти має вартість, поки допомагає іншим. Головне ж, що цю позицію старий доводив справами.
Захар Беркут понад усе любив громаду. Вона стала справою усього життя героя. Захар Беркут охоче навчав інших садівництву, лікував. Мудрого чоловіка знали не тільки у Тухлі, а й в інших громадах. Старійшина ставив обов’язок перед громадою вище, ніж власні інтереси. Він навіть не скористався можливістю визволити з сина з полону, бо знав, що цим вчинком принесе горе в інші села.
Вразив мене і життєвий шлях Захара Беркута. У молодості чоловік захотів навчитися лікарській справі. Для цього він подався аж на Афон. Герой зміг знайти спільну мову з монахом Акинтієм, став його учнем. Захар Беркут ще кілька років мандрував містечками й селами Русі. Це збагатило його досвід. Тільки набравшись мудрості по світу, чоловік взявся будувати згуртовану громаду, у якій панують порядки та закони. Я у захваті від результатів його праці. Тухольці – єдиний механізм, котрий завжди готовий до боротьби за справедливість, за незалежність та місце під сонцем.
В афонського монаха Захар Беркут навчився впливати словом. Зазвичай він говорив спокійно й виважено, а коли треба було, його слово перетворювалося на гостру бритву. Мені дуже хотілося б теж стати таким оратором, як Захар Беркут. Сподіваюся, що я навчуся так же сміливо відповідати, дивлячись в очі небезпеці, як він. Мені сподобалося, що чоловік говорить з усіма, як з рівними. Він не зважає на те, що Тугар Вовк є боярином, безстрашно говорить різкі слова про князя.
Поваги гідне й те, як Захар Беркут виховав свої синів. Старші вже були старійшинами тухольської громади, що свідчить про їх мудрість. Молодший Максим живе за тими ж принципами, що й батько. Так же він любить громаду, так же бореться за справедливість.
Внутрішня сила Захара Беркута мене здивувала тоді, коли він зміг змиритися із небезпекою для Максима, аби продовжити захищати тухольців та інші громади.
Захар Беркут уже має багатий досвід, але він уміє прислухатися до мудрих порад молодших. Зокрема, він приймає допомогу Мирослави, її поради щодо оборони тухольців. Те, що Захар Беркут приймає дівчину після зради її батька, свідчить про мудрість героя, його вміння справедливо оцінювати людей.
Захар Беркут з однойменної повісті І.Я. Франка для мене є прикладом мужності, мудрості й стійкості. Ці риси я дуже б хотіла виховати у собі. Я вважаю, що кожен, хто обіймає керівну посаду чи збирається її обійняти, повинен прочитати повість про мудрого старійшину, який зміг перетворити сільську громаду на таку собі державу сильних, згуртованих людей.