Сучасна українська письменниця Емма Андрієвська в казці-притчі «Говорюща риба» порушує багато суспільних та особистісних проблем.
Проблема неординарної особистості та її оточення або проблема толерантності. Головна героїня казки – єдина говорюща риба в середовищі мовчазних сородичів. Але героїню не вважали геніальною, навпаки, батьки її соромилися, а оточуючі сторонилися, бо вона заважала їм зосередитися, а насправді просто дратувала своєю особливістю. Рибна громада сподівалася, що вона перестане говорити, і стане такою, як усі. А коли так не сталося, то її просто вигнали з води на берег.
Хто така говорюща риба в реальному житті? Це неординарна талановита особистість, наприклад, поет, музикант, політик чи просто яскрава особистість. На жаль, часто суспільство не готове сприйняти особливу людину і відштовхує її. Чому так відбувається? Неординарна особистість руйнує стереотипи, що потрібно жити як всі, задовольнятися малим і не плекати мрій. Не всі люди готові щось робити заради мрії, але їх дратує, коли хтось це робить, адже це доводить, що мрія досяжна, а вони просто слабкі. Тому так важливо розвивати в суспільстві толерантність.
Головна героїня казки мала сумну долю, але це не означає, що не потрібно бути «говорющою рибою», просто треба дбати про свою безпеку, цінувати власну особливість, розвиватися в природному середовищі.
Проблема дружби. В казці ми бачимо приклад незвичайної дружби двох мало сумісних істот – рибалки і риби. Обидва героя були самотні в своєму середовищі: рибу сторонилися інші риби через любов до мови, а рибалка був нещасливим у шлюбі та не мав справжніх друзів, бо мало з ким говорив. Риба зрозуміла чоловіка краще, ніж його оточення, і тому він відкрив їй свою душу – розповідав про родину та ділився турботами. А говорунка ділилася знаннями про водний світ та показувала гарні місця для ловитви, завдяки чому рибалка став успішним. Герої дійсно порозумілися, але не у всьому. Рибалка не задумувався про те, що риба відрізняється від людини і потребує опіки. А риба наївно думала, що дружба з одним рибалкою робить її своєю в його середовищі. Чоловік запросив рибу в гості як друга, але забув попередити дружину, хто його друг – і в результаті жінка, прийнявши рибу за вилов, кинула її на сковорідку. Якби рибалка подбав про безпеку друга, а риба не була такою наївною, кінець казки був би кращий. Дружба – це не тільки приємне спілкування, це й турбота про друга.
Проблема взаєморозуміння в родині. Ця проблема розкривається в казці на прикладі відносин рибалки та його дружини. Чоловік жалівся на дружину через те, що вона не слухає його, але насправді і він не дослухався до її слів. Оповідачка Консервна Бляшанка в кінці казки підмічає, що не слід «шукати скарбу там, де ти його не закопав». Гарні стосунки в шлюбі – це завжди заслуга двох людей, так само і в негараздах винні двоє. Для того, щоб в сім’ї було взаєморозуміння потрібно слухати один одного і підтримувати.