Одна з проблем, котру піднімає в казці «Говорюща риба» Емма Андрієвська, - це проблема неординарної особистості та суспільства.
Головна героїня твору – незвичайна риба, яка вміла розмовляти і хотіла знайти співрозмовників. Але в її оточенні нікого не знайшлося, хто б хотів розділити з нею захоплення. Більше того, риб’яча спільнота перестала вважати говорющу рибу своєю, так як вона була не така, як усі. За те, що вона постійно порушувала звичай мовчати, старійшини винесли вирок - прибрати її з води.
У цій фантастичній ситуації з особливою рибою та її вигнанням прослідковується аналогія з долею непересічних поетів, яких часто влада їх країн відправляла у заслання за вільнодумство.
За образом говорющої риби приховані неординарні особистості: люди мистецтва, науки, політики і просто яскраві особистості, які вирізняються з сірого натовпу і цим часто дратують тих, хто не хоче або боїться сприймати щось нове або незвичне. Чи важко бути «говорющою рибою»? Звичайно, важко! Адже потрібно мати велику сміливість, аби відстоювати свою особливість. На жаль, часто через тиск суспільної думки талановиті люди не наважуються вийти за рамки звичайного і «з’їдають» самі себе. А буває і так, що їх «з’їдає» вороже оточення, так як це сталося з головною героїнею казки.
Чи важко було бути говорющою рибою самій героїні казки? Вона не усвідомлювала своєї особливості, тому, можливо, їй не було тяжко. Риба вважала, що бажання говорити є нормальним і дивувалася, чому інші не хочуть з нею говорити. Вона мала добре серце і щиру душу, тому не образилася на риб, навіть коли її вигнали з води. Будучи вигнанцем риба не нарікала на долю, як це робив, наприклад, рибалка. Вона продовжувала шукати співрозмовників, аби ділитися всім почутим та побаченим. В решті решт їй пощастило знайти споріднену душу. Це був не говіркий рибалка, що почував себе самотньо і вдома, і у морі. Поява в його житті говорющої риби принесла радість спілкування і взаєморозуміння. Риба розповідала рибалці про водний світ, показувала гарні місця для ловитви. Завдячуючи цьому з невдахи він перетворився на успішного чоловіка. Рибалка захотів віддячити рибі і запросив її в гості на обід. Він сказав дружині приготувати смачну їжу для найкращого друга, проте забув повідомити, що його друг є рибою. Коли головна героїня завітала в дім рибалки, його ще не було вдома, а господиня готувала обід і була дуже заклопотана. Риба привіталася з нею, але та не почула її, бо взагалі не звикла нікого слухати, окрім себе. Та все ж таки жінка випадково помітила приятельку чоловіка і подумавши, що то звичайна риба, кинула її на сковорідку.
Говорюща риба була неординарною, що добре, але, на жаль, була довірливою і необачною, що погано. Потоваришувавши з одним рибалкою, вона вирішила, що може стати своєю в його оточенні.
Насправді важко стати своїм серед чужих, тому краще розвиватися в своєму середовищі, яке є для нас природним.