1. Експозиція.
1.1. “У великих водах... серед табунів мовчазної риби у шанованих риб'ячою громадою батьків, народилася балакуща риба”.
1.2. “… засмучені батьки сподівалися, що з віком… це мине… але час ішов… а балакущість риби… не зникала…”
2. Розвиток дії.
2.1. “… балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями, де жила її рідня, і… попливла шукати іншого табуна”.
2.2. “… і в іншому табуні говорющій рибі не знайшлося співрозмовника”.
2.3. “… вся рибна громада… ухвалила безслівний присуд… щоб балакущу рибу видалили з води”.
2.4. “… риба стала жити на березі”.
2.5. “… говорюща риба не втрималася... і зірвавшись на ноги, підійшла до рибалки”.
2.6. “… вони подружили. Риба допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви… а рибалка ділився з нею турботами”.
2.7. “… рибалка… попросив, щоб риба конче прийшла до нього у гості...”
2.8. “ — Якщо мій приятель прийде, — нагадав рибалка, не слухаючи жінки, — скажи, що я зараз прийду, нехай він заходить до хати…”
3. Кульмінація.
3.1. “… привіталася риба ще раз… та жінка, яка з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама, що не почула, як біля неї риба говорить”.
3.2. “ — Я — не вилов, — обізвалася риба, — я говорюща риба. Та жінка від власної балаканини не почула риб'ячих слів”.
3.3. “ — Я риба, — тільки й встигла вигукнути риба… і вона зашкварчала на пательні”.
4. Розв’язка.
4.1. “Глянув рибалка на сковорідку, але смажені риби всі однакові…”
4.2. “… рибалка ходить по березі й гукає свого приятеля…”
4.3. “… провина рибалки, може, навіть більша, ніж його жінки”.
4.4. “… за все життя не почувши голосу риби, — це справді найгірше, що може трапитися людині".