Еней – головний герой поеми І.П. Котляревського «Енеїда». Іван Петрович перелицював твір давньоримського поета Вергілія на український лад, відтак і головного героя одягнув у шаровари й свитину.
На початку поеми І. Котляревський знайомить нас з героєм: «Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак». Після того як греки спалили Трою, Енеєві разом з іншими троянцями довилося «тягу дати» з рідної землі. Так почався його шлях до латинської землі, де він мав розбудувати нову державу. Енеєві пророкували долю великого пана, але парубок мав пройти низку випробувань.
Розповідає І. Котляревський і про батьків головного героя поеми – богиню Венеру та батька Анхиза. Батько давненько помер від оковитої, а мати, як могла, допомагала своєму синові.
Образ Енея неоднозначний. У перших розділах він здається гольтіпакою, який цікавиться тільки розвагами та бенкетами. Не дарма на початку поеми І. Котляревський пише, що головний герой «удавсь на всеє зле проворний». Разом з товаришами Еней залишився на гостини у місті Карфагені, правила яким вдова Дідона. Чоловік полюбив Дідону. Він охоче б залишився у неї назавжди, якби боги не погнали його далі.
Еней хотів втекти від цариці не прощаючись, але йому це не вдалося. Незважаючи на докори, лайку Дідони, троянець втік. Нещасна жінка спалила себе. Еней недовго журився. Він сказав: «Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство, і щоб друга вдова найшлась!» Такий вчинок показує Енея як легковажного чоловіка, який легко міняє жінок. Проте не можна забувати, що Троя, батьківщина Енея, є алюзією на Запорізьку Січ. Тож, таке ставлення до Дідони може відображати ставлення до жінок на Січі. Свобода й обов’язок перед народом – ось, що для козака головне, а стосунки із жінками – другорядне.
Енея не можна вважати дуже сміливим, бо автор неодноразово говорить про його страхи, наприклад, під час бурі чи під час мандрівки у пекло. Але герой уміє долати свої страхи, коли це потрібно. Наприклад, він вирушає по гілочку від яблуні, яка дозволяє ввійти у пекло і вийти з нього, знаючи про небезпеки, які чекають у лісі.
Еней кмітливий, уміє організувати інших для виконання якоїсь справи. Наприклад, потрапивши на латинську землю, троянці помітили, що місцевий люд розмовляє дивною мовою. Еней посадив своїх товаришів за книжки і вже за два тижні вони гарно розмовляли латинською.
Головний герой поеми І. Котляревського «Енеїда» знає, як догодити вельможним особам. Так, до царя Латина він йде з щедрими подарунками. Цар, зрадівши, навіть починає його вважати майбутнім зятем. Нептунові троянець дає хабаря. Говорячи з царем аркадців Евандром, добирає такі слова, що той погоджується стати союзником троянців у війні.
В останніх розділах Еней проявляє себе як талановитий лідер, який здатний і армію вести у бій, і самотужки битися з ворогом. Останній епізод доводить, що троянець має добре сере. Він, розчулений проханням Турна, хоче його помилувати. Відпустити суперника не дозволило тільки бажання помсти за Палланта.
Отож, Еней із поеми І. Котляревського «Енеїда» – чоловік, який любить побенкетувати, але він здатний також і на серйозні, героїчні вчинки.