Обов’язок перед Вітчизною чи кохання – одна з головних проблем в повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
Автор показує нам трьох головних героїв – Тараса Бульбу, Остапа й Андрія. Всі троє об'єднані кровним зв'язком (батько і два сини), але тільки два з них – душевною спорідненістю.
Тарас Бульба – один з очільників козацького війська, досвідчений і відважний чоловік, який понад усе любить Батьківщину й цінує бойове товариство. У важкі часи для рідної землі, на яку відбувалися ворожі напади, він вважав своїм обов’язком її боронити та вчив цього власних синів. Остап розділяв його ідеали, прагнув стати гідним воїном. Він мріяв жити на Запорізькій Січі, бути частиною бойового товариства.
Андрій також мав задатки справжнього козака, але, окрім військових подвигів, у нього були й інші прагнення. Ще в часи навчання в Київській бурсі він почав мріяти про кохання, його душа була сповнена романтики. Якось під час прогулянки по Києву юнак зустрів прекрасну полячку і зрозумів, що вона є втіленням його мрій. Він знайшов дім незнайомки, і пробрався туди таємно, щоб її побачити. Це була не проста дівчина, а донька заможного польського воєводи, яка звикла жити в розкоші й поводити себе вільно. Коли героїня побачила незнайомця, то спочатку злякалася, але потім пригадала їх випадкову зустріч, на її думку, кумедну, і почала сміятися. Вона підійшла до козака, і зрозуміла, що він у полоні її краси.
Андрій довгий час не бачив панночку, бо вона повернулася з Києва додому, а він разом з батьком і братом оселився на Запорізькій Січі. Коли почалося збройне протистояння козацького і польського війська, Андрій відчайдушно влився в цю боротьбу заради захисту рідної землі та своєї слави. Але коли до нього вночі прийшла служниця панночки й попросила хліба для господині, то він не роздумуючи пішов до неї, ризикуючи бути упійманим товаришами. Андрій побачив кохану, яка дуже змінилася: з вітряної дівчини вона перетворилася на гарну і благородну жінку. Він усвідомив, що кохає її найбільше на світі, і тому вирішив перейти на сторону поляків заради її кохання.
Батько дізнався про зраду сина, і не зміг йому пробачити, тому що він порушив головний закон товариства – вірність Батьківщині. Зустрівшись на полі бою Тарас його карає за козацькими законами.
Виникає проблемне питання: що важливіше – кохання до жінки чи любов до Вітчизни? Чи мав Андрій право на кохання, чи мав право батько його карати? Звичайно, людина має право на особисте щастя, в тому числі на кохання. Але автор показує нам складні часи для рідного краю, коли патріотизм стає дуже важливим, і загальні інтереси стають важливішими за особисті. І тому Андрій – зрадник, а Тарас і Остап – справжні козаки, яких вважають героями.