З моменту написання п’єси «Наталка Полтавка» пройшло вже два століття, але читачі та глядачі й досі захоплюються головною героїнею, а проблеми, порушені автором, залишаються актуальними.
Основна проблема твору – боротьба за щастя. Головні герої (Наталка і Петро) хочуть одружитися, але на їх шляху до щастя є перешкода – соціальна нерівність. Спочатку бідний сирота Петро був нерівнею заможній Наталці, потім вона збідніла, а він заробив гроші важкою працею. Для хлопця не було важливим, бідна дівчина чи багата, але з’явилась нова проблема – Наталка пожаліла матір, і погодилася вийти заміж за багатого пана возного. Петро йде на самопожертву заради коханої, і це вражає возного так, що і він робить добре діло – відмовляється від весілля з дівчиною. Так закохана пара нарешті об’єднується.
Наталка – головний позитивний жіночий персонаж у творі. Ми взнаємо, що багато хлопців за нею в’ються, мріють одружитися, навіть тоді, кола вона збідніла. Але дівчина кохає одного Петра, який заради неї здатен на самопожертву. Запала в серце Наталка і багатому пану возному. Із захопленням про дівчину говорить і виборний, відзначаючи її чесноти. Інші батьки ставлять Наталку у приклад власним дітям. Виникає питання, чому героїня так подобається людям? І чи може вона бути ідеалом для сучасної української жінки?
Наталка має багато позитивних якостей. Вона працелюбна, не соромиться носити воду, шити та прясти. Дівчина бачить щастя в трудовому житті поруч з коханою людиною, а не у байдикуванні поруч з нелюбом. Така позиція близька і багатьом сучасним жінкам, які не хочуть залежати від багатого чоловіка.
Головна героїня – чесна та вірна людина. Для неї важлива чесність, тому нещирий крутій і хабарник возний не може їй сподобатися. А от чесний і добрий Петро заволодів серцем Наталки. Тому вона вірно чекає на нього роками. Чесність і вірність – це чесноти, яких, на жаль, інколи не вистачає сучасним людям, тому є чому повчитися у героїні.
Наталка має добре серце, поважає старших. Дівчина шанує матір, підтримує її. Єдине з чим вона не хоче погоджуватися – одруження з некоханим чоловіком. Але під тиском обставин, пожалівши матір, Наталка заручається з возним. Вона ставить щастя матері вище за своє.
Героїня говорить про себе, що вона «дівка проста, не красива». Хоча насправді вона дуже вродлива, але не гордиться цим, що вказує на її скромність.
Наталка має твердий характер. Коли вона знову зустріла коханого, то вирішила боротися за своє щастя. Така наполегливість викликає повагу, і навіть возний не може протистояти «бойкій» героїні.
Наталка поєднує в собі найкращі якості: повагу до інших і повагу до себе, душевну красу і твердий характер, уміння жертвувати заради інших і вміння відстоювати власне щастя. Вона – уособлення ідеальної української жінки не тільки часу автора твору, але і нашого часу. Тому Наталка може бути ідеалом для сучасної української жінки.