Головні герої казки української авторки Емми Андієвської «Казка про двох пальців» – два маленькі пальці. Жили вони разом з іншими братами на матері-руці в ті давні часи, коли рука ще мала сім пальців. Відразу зрозуміло, що твір фантастичний, але окрім того він глибоко філософський.
Головні герої з’явилися в родині останніми, тому їм дісталися крайні місця на руці. Пальцям це не подобалось, вони були впевнені, що варті першого місця. Одного разу герої посперечалися, хто з них кращий і вирішили піти у світ у пошуках судді.
Довго пальці мандрували нарізно, але врешті зустрілися біля дивного королівства, в якому завжди були сутінки, а правила там королева Гасова Лампа. Герої попросили правительку розсудити, хто з них кращий. Вона дала згоду, але за умови, що брати стануть її лицарями. В той час в королівстві точилася війна з володарем Вогненної Свічки. Його воїни були невидимі, і тому ще жодний лицар королеви не міг їх перемогти.
Пальці погодилися допомогти королеві, незважаючи на небезпеку, адже сподівалися, що вона вирішить їх питання. Хоча думка про те, що вони тепер лицарі королеви Лампи смішила їх, як і все інше в чудернацькому королівстві. Тому опинившись за його межами герої переглянулися і їх здолав нестримний сміх. Пальці від душі сміялися, бо знову відчули взаєморозуміння та братську підтримку. В цей час на них зненацька напали невидимі воїни. Проте вони не могли нанести братам жодного удару, навпаки, всі удари оберталися проти них самих. Найдивніше те, що пальці навіть не помітили нападу ворогів, бо їх і досі охоплював щирий сміх. Так без жодних зусиль брати перемогли невидимих воїнів.
Письменниця на прикладі головних героїв показує, що справжня сила не в боротьбі між собою, а в єдності. Брати перемогли ворогів, тому що їх об’єднав гумор.