Автор – Богдан-Ігор Антонич, оригінальний український митець XX століття, вірний син своєї землі, співець природи. У власній творчості вдало поєднував давні українські традиції та вірування з сучасними йому культурними тенденціями. Він вважається національно орієнтованим поетом, адже його твори наповнені любов’ю до рідної Лемківщини. Але це не означає, що поет зневажав інші народи та їх культуру, навпаки він завжди прагнув довести рівноцінність всіх у світі.
Вірш «Коляда» є частиною збірки «Три перстені».
Рік написання: 1934 рік.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид: філософська лірика.
Розмір вірша: хорей.
Римування: перехресна рима.
Тематика: радість очікування народження Христа, підготовка народу до цієї події: «Тешуть теслі з срібла сани»; поява Дитя, перед яким «снігом стелиться життя», адже на нього чекає складний, але Великий шлях.
Ідея: ствердження того, що рідна земля поета рівноцінна іншим, тому і на ній могло відбутися диво народження Христа; уславлення появи нового життя й радості від цього.
Основна думка: потрібно шанувати життя, радіти кожному дню, любити світ, в якому є місце для дива.
Художні засоби:
1. Епітети: «сніжиста путь» (непростий життєвий шлях); «синь незнану» (невідоме місце); «веснянії сни» (мрії про щасливе майбутнє).
2. Рефрени. Вірш містить повтори в першому і другому чотиривірші: «Тешуть теслі з срібла сани» і «На тих санях...». Таке повторення підкреслює важливість цих слів.
3. Порівняння. У Ясної Пані «очі наче у сарни». Це означає, що її очі були наповнені сльозами через майбутнє Сина.
4. Метафори: «стелиться путь», «ходить сонце у крисані», «снігом стелиться життя».
5. Діалектні слова: крисаня («ходить сонце у крисані») – діалектизм, що означає капелюх.
6. Алюзії: Дитя боже – Ісус Христос, Ясна Пані – Марія, Матір Божа.
7. Алітерація: «тешуть теслі з срібла сани». Повтор приголосних звуків «т» і «с» створює звуковий образ виготовлення саней. Це робить вірш надзвичайно музикальним.
Композиція твору. Вірш складається з трьох катренів. У першому чотиривірші розповідається про підготовку до народження Дитя: «Тешуть теслі з срібла сани». У другому катрені сани ще готують і бачать «веснянії сни», що означає віру в щасливе майбутнє. Але Ясна Пані має «очі, як у сарни», тому що знає долю Сина. У третьому чотиривірші сани вже їдуть – Дитя народилося і поки що спокійно спить, а Ясна Пані плаче через те, що «снігом стелиться життя» (життєвий шлях буде складним, але Великим).
Богдан-Ігор Антонич шанобливо ставився до традицій, звичаїв, свят свого народу. В творчості він часто опирався на прадавні міфи та легенди, оповіді з Біблії. І це не дивно, адже майбутній поет народився в родині священика на землі лемків, які відрізняються особливим світобаченням і самобутньою культурою. Тому і Різдво, і Коляду він бачить під оригінальний кутом. Його любов до Лемківщини така велика, що він вірить, що саме там відбуваються найважливіші події.