6. Водорості (Algae)
6.1. Стигонема вічкувата Stigonema ocellatum (Dilw.) Thur.
ORDO:Синьозелені водорості
FAMILIA: Стигонемові
Наукове значення: Один з роз-виненіших у філогенетичному відношенні представників синьозелених водоростей.
Статус: III категорія (рідкісні).
Поширення: Полісся (Волинська та Київська області). Вид поширений у Євразії, Пн. Америці.
Місця зростання: Стоячі води, болота, вологі скелі, грунт, дерева, валуни.
Чисельність: Трапляється поодинці. Спостерігається тенденція до скорочення.
Причини зміни чисельності: Меліоративні роботи.
Загальна характеристика: Слань однорічна багатоклітинна. Нитки завдовжки до 3 мм, рідше - 8 мм, розгалужені, утворюють оливкувато-коричнюваті кущистоподушечковидні дернинки; головні нитки - сланкі, відгалуження прямостоячі, за шириною подібні до головних ниток. Піхви шаруваті, від безбарвних до жовтувато-коричнюватих. Трихоми однорядні, рідше - дворядні. Вегетативні клітини округлі, округлокутасті або неправильної форми. Гетероцисти бічні, рідше інтеркалярні. Розмножується фрагментацією ниток і гормогоніями.
Заходи охорони: Охороняється у Шацькому національному природному парку. Необхідно взяти під охорону болота, де зростає вид, створити там заказники.
6.2. Диктіота дихотомічна Dictyota dichotoma (Huds.) Lamour (Ulva dichotoma Hudson)
ORDO: Бурі водорості
FAMILIA: Диктіотові
Наукове значення: Вид з бореально-тропічним ареалом, важливий для вирішення деяких питань ареології водоростей.
Статус: II категорія (вразливі).
Поширення: Чорне м.- вздовж берегів Криму. Вид поширений також увздовж чорноморських берегів Кавказу, в Середземному м. Атлантичному та Індійському океанах.
Місця зростання: Скелі, каміння та черепашник (на глибині 3- 15 м).
Чисельність: Трапляється групами або окремими сланими.
Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).
Загальна характеристика: Слань заввишки 10-20 см, грубошкіря-ста, пласка, дихотомічнорозгалужена, сегменти завширшки 2- 5 мм; прикріплюється до субстрату численними ризоїдами. Центральна частина гілки складається з одного ряду великих прямокутних, майже квадратних безбарвних клітин, укритих корою з шару дрібних, інтенсивно забарвлених у червонувато-бурий або червонувато-фіолетовий колір клітин. Розмножується статевим і безстатевим (тетраспорангіями) шляхом. Олігосапробіонт.
Заходи охорони: Охороняється в Карадазькому природному заповіднику. Необхідно контролювати стан популяцій виду.
6.3. Філофора псевдо рогата Phyllophora pseudoceranoides (Gmel.) Newr. (Ph. membranifolia (Good. et Wood.) I
ORDO: Червоні водорості
FAMILIA: Філофорові
Наукове значення: Псевдореліктовий вид.
Статус: I категорія (зникаючі).
Поширення: Пн.-зх. частина Чорного м. (філофорне поле Зернова). Вид поширений також уздовж атлантичного узбережжя Європи, Ісландії, Фарерських о-вів.
Місця зростання: Черепашник (на глиб. 25-30 м).
Чисельність: Трапляється групами, швидко скорочується.
Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).
Загальна характеристика: Слань заввишки 8-20 см, кущиковидна. Стеблина сплющена (завтовшки бл. 1 мм), дуже розгалужена, вгорі переходить у клиновидну, із загостреними верхівками листовидну пластинку завдовжки 2- З см, завширшки 1,5-2 см, без ребра. Розмножується статевим (карпоспорами) та нестатевим (тетраспорами) шляхом. Оліго-сапробіонт.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Слід контролювати стан популяцій виду.
Сторінки: 1 2 3 4 5 [ 6 ] 7 8