4. Покритонасінні (Angiospermae (Magnoliophyta)
4.1. Фіалка кримська Viola oreades Bieb.
ORDO: Фіалкові
FAMILIA: Фіалкові
Наукове значення: Реліктовий ендемічний кримсько-кавказький вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія (рідкісні).
Поширення: Гірський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказі.
Місця зростання: Лучно-степові угруповання кримських.
Чисельність: Популяції виду не численні.
Причини зміни чисельності: Зривання квітів на букети, залісення яйл.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 15 см, з підземними повзучими нитковидними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгастояйцевидні, прилистки - перистозубчасті. Квітки великі (діаметр 30-40 мм), одиничні, забарвлення - від жовтого до фіолетового. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням. Мезофіт. Геліофіт.
Заходи охорони: Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках. Доцільно контролювати динаміку популяцій виду.
4.2. Верба трав'яна Salix herbacea L.
ORDO: Вербовоцвіті
FAMILIA: Вербові
Наукове значення: Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, арктоальпійський елемент флори.
Статус: II категорія (вразливі).
Поширення: Українські Карпати (масиви Свидовець з г. Близниця, Чорногора з вершинами Шпиці, Ребра, Менчелик, Піп-Іван). Вид поширений в Арктиці (циркумполярне), горах Європи, ва Алтаї, у Сибіру, Гімалаях, Пн. Америці.
Місця зростання: Скелясті схили та місця, де довго затримується сніг (на вис. 1750-2000 м над рівнем моря). Трапляється (на площах від 10 до 300 м2) в угрупованнях з ін. високогірними видами; зрідка утворює.
Чисельність: Популяції нечисленні, ценотично стабільні.
Причини зміни чисельності: Випасання худоби.
Загальна характеристика: Сланкий кущик заввишки 8-10 см із здерев'янілими підземними пагонами (столонами). Наземні гілки тонкі, голі, жовтувато-бурі або бурі. Листки зелені, округлі або еліптичні, зарубчасто-зубчасті (завдовжки 0,5-2 см). Квітки дрібні (діаметр 6-10 мм), зібрані у сережки. Плід - гола коробочка. Цвіте у червні - липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням і вегетативно (кореневими пагонами). Хамефіт. Світлолюбна рослина.
Заходи охорони: Охороняється у Карпатському національному природному парку та на тер. пам'ятки природи загальнодержавного значення Скелі Близниці у Рахівському р-ні Закарпатської області.
4.3. Мачок жовтий Glaucium flavum Crantz
ORDO: Макові
FAMILIA: Макові
Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Статус: II категорія (вразливі).
Поширення: Кримський п-в (пд. узбережжя. Керченський і Тарханкутський п-ви, прибережна смуга між містами Євпаторією та Саками). Вид поширений також на узбережжі Атлантичної Європи, у Середземномор'ї, Малій Азії, на Кавказі.
Місця зростання: Приморські піски та галечники, зрідка - вапнякові скелі та кам'янисто-щебенисті схили.
Чисельність: Трапляється спорадично. Популяції нечисленні, стабільні (100-130 екземплярів).
Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів під час укріплення берегів, рекреаційне навантаження, збирання як лікарської сировини.
Загальна характеристика: Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см, піврозеткова, із стрижневим коренем. Стебло сизе, потовщено-гіллясте. Листки перистонадрізані, нижні стеблові та прикореневі - густо опушені. Квітки великі, жовті, з 4 пелюстками, схожі на квітки маку. Плід (коробочка) видовжений (до 25 см), стручковидний, з білуватими горбками. Цвіте у травні - липні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Доцільно виділити заповідні території на Керченському і Тарханкутському п-вах та у прибережній смузі між містами Євпаторією та Саками. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах.
4.4. Підсніжник звичайний Galanthus nivalis L.
ORDO: Лілієцвіті
FAMILIA: Лілійні
Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на сх. межі ареалу.
Статус: II категорія (вразливі).
Поширення: Українські Карпати, Закарпаття, Передкарпаття, Правобережне Полісся, Лісостеп, Степ. Вид поширений також у Центр. Європі, Середземномор'ї, Передкавказзі.
Місця зростання: Листяні ліси, галявини, чагарники.
Чисельність: Популяції локальні, здебільшого численні, багато з них регресує; спостерігається тенденція до зменшення кількості особин.
Причини зміни чисельності: Масове зривання на букети, викопування цибулин, рекреаційне навантаження.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 8-15 см. Цибулина (діаметр 1-2 см) яйцевидна, з бурою оболонкою. Листки (2) лінійні, пласкі, з кілем, сизі. Стебло під час цвітіння удвічі довше за листок. Квітка (завдовжки 15- 25 мм, завширшки 8 мм) одна, звисла, біла, внутрішні листочки оцвітини мають зелену напів-округлу пляму. Цвіте у березні - квітні. Плодоносить у травні - червні. Розмножується цибулинами та насінням.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в природних заповідниках Медобори й Канівський та деяких заказниках Правобережжя. Необхідно контролювати стан популяцій.
Сторінки: 1 2 3 [ 4 ] 5 6 7 8