загрузка...

Веснянки

З настанням весни та тепла все навкруги оживає. Просинається не лише навколишня природа. Людина, починає активніше вирішувати свої справи, займатися потрібними справами.

Перші сонячні проміні пробуджують в нас бажання навести лад в оселях, на власних подвір ях. Ми встановлюємо нові дерев`яні євровікна (http://www.amtek.com.ua), які відрізняються від інших пластикових вікон надійність та високою якістю.

Дерев`яні євровікна виконують енергозберігаючу функцію. Взимку вони не випускають тепло з оселі, а влітку не пропускають палаючі сонячні промені, тим самим роблячи наші оселі прохолоднішими. Встановлюючи нові вікна, ми продовжуємо робити ремонти, перестановки та змінюємо оточуючу атмосферу на краще.

А бажання творити щось активне саме на весні виникло в людині ще з давніх часів. У минулі роки, на початку весни дуже популярними буди веснянки. Це своєрідні обрядові пісні, якими люди починали новий, теплий період року. Вони активно раділи першим сонячним променям та починали активну діяльність, мов бджоли після зимової сплячки.

Веснянки - вид календарно-обрядової поезії у східних слов'ян, присвячений приходу весни. У Галичині їх називають гаївками. В Україні вони склалися як весняні ігри з хоровим співом і танцями, де органічно поєднані слово, мелодія і рух. Початок весняних хороводів припадав на ранню весну, коли поступово оживала природа, зігріта сонцем. Вони продовжувалися і в період весняних польових робіт.

Виникли веснянки в сиву давнину, коли панувала язичницька релігія. Створюючи ці пісні і виконуючи зв'язані з ними магічні обряди закликання весни, люди прагнули заручитися підтримкою природи, щоб мати в майбутньому щедрий урожай. До най-раніших щодо виникнення належать закликання птахів, які мали принести погожу весну. Як і в народних байках і казках, використовувалися персоніфіковані образи птахів. Найчастіше у веснянках фігурують ластівка, соловейко, зозуля, орел:

Орел поле виорав,
Пшеницю засіяв,
Крилечками зволочив...

Магічну силу причарування природи язичники вклали в калину, руту-м'яту, пшеницю, овес, жито, кріп, траву зелену, діброву веселу. З поклоном зверталися вони і до сил природи: сонця, дощу, вітру.

З часом веснянки і обряди втратили магічний зміст і перетворилися на веселі забави та ігри молоді, проте в народній традиції зберігся їхній урочистий, серйозний характер. Відзначаючись дійовістю й активністю, вони разом з тим мали в собі елементи світлої лірики, веселого жарту, гумору, що відбивало настрої людини в зв'язку з настанням тепла, весни, розквітом природи.

В основі більшості веснянок - відображення трудових процесів, побуту, характерних явищ природи, тваринного і рослинного світів. З весною пов'язаний початок козацьких походів, чумацьких мандрівок, що також знайшло відображення у піснях.

Нерідко мотиви праці у веснянках поєднуються з мотивами кохання, молодості, вроди, вибору пари тощо. В них також висміюються негативні риси характеру і вчинків людей. Вони стали звичайними ліричними піснями, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм.

«Бібліотека школяра» пропонує Вам ознайомитись з наступними веснянками:

  • Розлилися води на чотири броди
  • А вже весна
  • Ой весна, весна
  • Весна красна
  • Орел поле виорав
  • Коло млина калина
  • Весняночка-паляночка
  • Женчичок-бренчичок
  • А ми нивку виорем, виорем
  • Кроковоє колесо
  • загрузка...