3. Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta)
3.1. Яловець високий Juniperus excelsa Bieb.
ORDO: Кипарисові
FAMILIA: Кипарисові
Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Статус: II категорія (вразливі).
Поширення: Пд. берег Криму (від мису Айя до Карадагу). Вид поширений також на Балканському п-ві, о. Кріт, у Малій Азії, Зх. Закавказзі.
Місця зростання: Найчастіше - приморські круті схили (до вис. 400 м над рівнем моря), переважно південні, з щебенисто-кам'ян.
Чисельність: В угрупованнях рідколісь чисельний, в інших місцях росте невеликими групами та поодинці.
Причини зміни чисельності: Вирубування, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення.
Загальна характеристика: Вічнозелене дерево заввишки до 15 м. Тривалість життя 600 років. Листки завдовжки 1 мм, лусковидні, тупі. Шишкоягоди (діаметр бл. 1 см) фіолетово-чорні, утворені дерев'янистими лусками, дозрівають через рік, восени. Цвіте у березні - квітні Розмножується насінням. Світлолюбна рослина.
Заходи охорони: Охороняється в природних заповідниках - Ялтинському гірсько-лісовому. Мис Мартьян і Карадазькому, в заказниках загальнодержавного значення Аюдаг, Караул-Оба. Новий Світ, Канака та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, ввести його в культуру.
3.2. Тис ягідний Taxus baccata L.
ORDO: Тисові
FAMILIA: Тисові
Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія (рідкісні).
Поширення: Українські Карпати, Передкарпаття, Кримські гори. Вид поширений також у гірських районах Зх. і Пд.-Сх. Європи, у Середземномор'ї, на. Близькому Сході, у Пн. Ірані, на Кавказі.
Місця зростання: Грабово-букові, букові та буково-хвойні ліси. На карбонатних породах, часто на вапнякових скелях, в ущелинах.
Чисельність: Налічується понад 40 місцезнаходжень. Популяції локальні, нечисленні, кількість їх скорочується.
Причини зміни чисельності: Масове вирубування у минулому заради цінної деревини.
Загальна характеристика: Хвойне дерево або кущ заввишки З- 16 м, з пластинчастою або гладкою корою. Росте повільно. Тривалість життя від 1 до 3 тис. років. Деревина важка, міцна, червоного кольору. Листки (хвоя) голкоподібнолінійні, темно-зелені, блискучі, знизу - світло-зелені, матові; отруйні (містять алкалоїд таксин). Насіння кістянковидне, їстівне. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Тіньовитривала рослина.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому природному і Карпатському біосферному заповідниках, заказниках загальнодержавного значення Княждвірському (Коломийський р-н Івано-Франківської обл.). Тисовий Яр (Сторожинецький р-н Чернівецької обл.), Карабі-Яйла (Білогірський р-н, Крим), Великий Каньйон Криму (Бахчисарайський район) та ін. Рекомендується створити ботанічні резервати та пам'ятки природи у всіх місцях зростання тису ягідного, збільшити площі його насаджень (у лісах, ботанічних садах, парках).
3.3. Модрина польська Larix polonica Racib.
ORDO: Сосни
FAMILIA: Соснові
Наукове значення: Ендемічний вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: I категорія (зникаючі).
Поширення: Українські Карпати (урочища Кедрин і Манява). Вид поширений у Карпатах.
Місця зростання: Переважно хвойні ліси (разом з сосною кедровою європей.
Чисельність: Популяції нечисленні.
Причини зміни чисельності: Вирубування заради цінної деревини.
Загальна характеристика: Дерево з м'якою хвоєю, що опадає на зиму, заввишки 20-30 м. Росте швидко. Тривалість життя - понад 500 років. Деревина червоно-бура, смолиста, міцна. Шишки невеликі, завдовжки 15-25 мм, яйцевиднодовгасті. Насіння дрібне, крилате. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням. Світлолюбна, морозостійка рослина.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заказниках загальнодержавного значення - Кедринському (Тячівський р-н Закарпатської обл.) та Скит Манявський (Богородчанським р-н Івано-Франківської обл.). Вирощують у лісах, парках і ботанічних садах. Слід організувати генетичні лісові резервати, вирощувати модрину польську у лісових господарствах.
Сторінки: 1 2 [ 3 ] 4 5 6 7 8