Казки Емми Андієвської – фантастичні історії, в яких піднімаються реальні соціальні питання. В «Говорющій рибі» важливими є питання дружби, толерантності, поваги. На прикладі говорющої риби ми бачимо, як важко бути особистістю серед сірого натовпу.
Головна героїня – особлива риба, яка народилася в звичайній риб’ячий родині. Вони були такими, як усі – мовчазними рибами, і тому поява балакущої дитини їх дуже засмутила.
Цікаво, що автор не говорить прямо, ким була риба, донькою чи сином, і ми можемо тільки здогадуватися.
В описі риби є наступне: “риба ставала великою і пругкою, на ній полискувала вже луска, як викута з найліпшої дамаської криці”. Отже, риба була великою та сильною, що підходить для чоловічої статі.
Авторка не дає імені головному персонажу, а вказує лише його приналежність до роду риб. Риба – іменник жіночого роду, тому в казці говориться про персонажа, як про особу жіночої статі. А значить, не можна стверджувати, що риба донька тільки тому, що пишеться “вона", а з іншого боку, в казці є персонаж старий риб, де чітко вказана приналежність до чоловічої статі. Але ж головний персонаж не говорющий риб, а говорюща риба, що схиляє до думки, що вона донька. Окрім того, чутливість до краси, любов до мови, надмірна говірливість, уміння слухати, делікатна поведінка більше характерні для жінок.
Але найбільш ймовірно, письменниця не вказує стать персонажа, щоб дати узагальнений образ неординарної особистості, і показати, що, і жінки, і чоловіки зустрічаються з однаковими проблемами.