Дійові особи (інакше – герої або персонажі) художнього твору мають такі категорії: головні та другорядні герої; позитивні та негативні герої.
Головні дійові особи «Казки про двох пальців» – два маленькі пальці, які жили разом з п’ятьма старшими братами на одній матері-руці у прадавні часи. Вони були молоді та запальні, як і багато хто в їх віці. Якось виникла між братами гостра суперечка за першість, і двоє найменших вирішили піти у світ, щоб перевірити свої сили та взнати, хто з них кращий. Дійшли вони поодинці аж до краєчку світу, де стояло дивне королівство. Зустрівшись з королевою, головні герої попросили її стати для них суддею. Вона дала згоду, а в обмін на це пальці стали її лицарями і погодилися допомогти в боротьбі з підступними невидимими ворогами.
Коли пальці вийшли за межі королівства, то почали дружньо сміятися. Обидва брати мали гострий розум та гарне почуття гумору, тому помітили безглуздість законів в королівстві та надмірну гордовитість королеви. Але найбільше вони сміялися, мабуть, з самих себе, бо через дурну сварку за першість, тепер мусять бути лицарями Лампи. Брати сміялися не один над одним, не поодинці, а разом, що буває тільки тоді, коли є взаєморозуміння. Їх дружній сміх став для них щитом від ворогів, які напали зненацька, але так і не змогли завдати їм шкоди. Пальці перемогли без зусиль, але самі стали невидимими.
Головні герої не отримали винагороду від королеви, бо вона боялась їх невидимості. Королева побачила в цьому непокору, а пальці побачили надзвичайну силу та свободу. Повернувшись додому, вони помирилися з братами і стали непомітно допомагати руці робити важливі справи, тому що справжнє добро не чекає вдячності. Як бачимо, головні герої пройшли складний шлях і зрозуміли, що найважливіше – це бути не кращим за всіх, а бути зі всіма в єдності.
До другорядних героїв належать: мати-рука, старші брати, королева, вартові, невидимі воїни.
Рука любила своїх дітей, але мало займалась їх вихованням. Вона вважала, що час всьому їх навчить, тому нехай зростають, не знаючи примусу. Такий підхід має логічне підґрунтя, але все ж в результаті діти посварилися між собою, а мати не змогла на них вплинути, бо вони не бачили в ній авторитетного вихователя. Рука намагалася вгамувати “пащекуватих" дітей, але тільки втомилася. Незважаючи на сварку між собою, всі пальці дуже любили руку, яка була їм не тільки матір’ю, але й Батьківщиною.
Старші брати верховодили молодшими та пишалися звитягами, адже займали кращі місця. Вони називали молодших пальців “ворохобниками”, хоча і самі змагалися між собою за першість. Старші пальці були трохи гордовиті, вимагали послуху від менших родичів. Але коли маленькі пальці повернулися після мандрів додому, то вони стали жити з ними в мирі та у взаєморозумінні.
Королева Гасова Лампа мала володіння на краю світу. Вона змусила всіх підданих жити у сутінках, а себе називати Сонцем. Пихата правителька вважалася сильною, а насправді була дуже слабкою та боялась вітру. Двом пальцям вона вирішила допомогти не з добрих помислів, а заради власної вигоди. А коли вони виконали завдання, то забула про обіцянку.
Вартові відіграють в казці невелику другорядну, але важливу роль. Вони вірні піддані королеви, міцна опора для її правління. Вартові – суворі, ніколи не усміхаються, бо це не дозволено правилами. Але коли вони провели пальців за межі королівства, то відчули до них співчуття та подарували білу мишу.
Невидимі вороги королеви були воїнами володаря Вогненної Свічки. Завдяки невидимості вони могли з'явитися будь-де і будь-коли, і ніхто не міг їх перемогти. На думку королеви, невидимість пов'язана з непокорою, а насправді зі свободою, тому можливо колись невидимі воїни були волелюбними та нескореними лицарями, що непогано, але потім їх захопила лють та бажання завжди бути першими. Саме тому вони програли головним героям, сила яких зросла в єдності та порозумінні.
До позитивних героїв належать мати-рука, молодші та старші пальці. Мати-рука вершила Великі справи, а діти допомагали їй.
До негативних героїв можна віднести самозакохану королеву Гасову Лампу, підступних невидимих воїнів, і в деякій мірі вартових, хоча в них ще є шанс змінитися, адже вони відчувають співчуття.