Казка «Говорюща риба» – фантастична історія, яка відображає реальні суспільні та особистісні проблеми.
Перше, чому навчає казка, - це цінувати власну особливість та поважати індивідуальність інших. Головна героїня була не простою рибою, а говорющою, але не хизувалася цим умінням. Вона тільки дивувалася, чому інші не говорять, адже це так просто та приємно. Рибна громада сприймала її намагання поговорити як зазіхання на звичне життя, яке вони не хотіли змінювати. В образі громади риб вгадуються занадто консервативні люди, що не толерантно ставляться до новаторів. Найбільш болючим для риби було те, що навіть батьки її не підтримували. Адже підтримка та порозуміння в родині дуже важливі.
Приклад головних героїв показує, наскільки важливим є спілкування. До зустрічі з рибою рибалка був невдахою. Але коли нова приятелька почала підказувати, де гарні місця для ловитви, то його життя покращилось. Також рибалка нарешті зміг комусь виговоритися і відчути підтримку. На жаль, такого взаєморозуміння не було у рибалки з дружиною. Герой жалівся на те, що жінка не слухала його, але і він часто ігнорував її слова. Саме так сталося і в день, коли рибалка запросив у гості рибу. Чоловік наказав дружині приготувати смачний обід для друга, але не сказав, ким є його друг. Відповіді жінки він не став слухати і пішов до магазину. Коли прийшла говорюща риба, господиня не звернула на неї уваги. Вона була заклопотана приготуванням їжі та говорила голосно сама з собою. В образі дружини рибалки ми бачимо егоїстичну людину, яка не бажає слухати інших. Можна казати найкращі та наймудріші слова, але вони не матимуть для них жодного сенсу, бо вони їх не чують. Це може призвести до жахливих подій, як це сталося з говорющою рибою, слів якої не почула дружина рибалки та кинула її на сковорідку.
Казка навчає, що потрібно брати відповідальність за тих, кого “приручили". Рибалка став другом для риби, з радістю спілкувався з нею, та навіть покликав у гості. Але він не зробив найголовніше – не подбав про її безпеку. Він легковажно забув сказати дружині, що друг, який прийде на обід, є рибою, але ж це було дуже важливо. Жінка звикла рибу вважати їжею, тому і вчинила з нею відповідно. Якби рибалка попередив дружину або привів рибу додому особисто, то можливо був би щасливий кінець казки.
Мудрість, яка випливає з історії про говорющу рибу така: той, хто не став своїм серед своїх, серед чужих своїм не стане, скоріше за все його просто з’їдять. Риба ставши другом рибалки наївно вирішила, що стане своєю і в його оточенні, але воно виявилося ворожим для неї. Варто завжди пам’ятати про власну безпеку.
Отже, казка навчає розуміти і поважати свою і чужу особливість, цінувати спілкування з іншими людьми, нести відповідальність за безпеку близьких, бути обережним.