Дідусь – важливий персонаж казки Емми Андієвської «Казка про яян». Він є своєрідним двійником головного героя, окрім того відіграє і символічну роль.
Основна дія твору відбувається в незвичайному місті Яян, куди випадково попадає головний герой, пастушок. Це було велике місто з багатьма різними довгими вежами. Біля кожної будівлі стояв власник і займався будівництвом. Хлопчик намагався поспілкуватися з місцевими жителями, але вони ніби не бачили його і нічого не відповідали. Пастушок здивувався такій поведінці, адже в його розумінні люди повинні допомагати один одному, а в цьому місці він не може допроситися і окрайця хліба. Єдиним, хто почув голодного хлопчика, був кволий дідусь, який порався біля найнижчої вежі. Він розказав пастушку, що це місто населяють одні яяни, котрі цінують тільки власне «я», а до всіх інших їм байдуже, тому проблема хлопчика їх не зворушила. Яяни будують власні вежі без сторонньої допомоги, тому що лише вони, на їх думку, знають, як все робити найкраще.
Чому дідусь почув хлопчика, адже він також живе в місті Яян? За його ж словами, він не був корінним яянином, а потрапив до міста, як і пастушок, випадково в юному віці. Проживши тут багато років дідусь так і не став справжнім яянином.
Не важко здогадатися, що за ширмою дивних яян прихований образ егоїстичних людей. Дідусь потрапив до яян в молодості, але, на мій погляд, так і не став повністю яянином, тому що від природи був добрим та чуйним. Він не мав такої сильної волі, як пастушок, і пристосувався до життя яян, аби вижити, проте насправді не став егоїстом.