Автор – Богдан-Ігор Антонич, видатна постать в українському мистецтві XX століття: поет, прозаїк, філософ. Він народився на Лемківщині, українській землі з давньою історією та культурою. Ключ до розуміння творів поета можна знайти, ознайомившись із його світобаченням, яке полягає в любові до рідної землі, шануванні давніх традицій, гармонії з природою.
Вірш «Назустріч» входить до збірки «Три перстені».
Рік видання: 1934 рік.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: філософська.
Художній напрямок: романтизм.
Розмір вірша: ямб.
Римування: неточна, перехресна рима. Незважаючи на те, що рима не є точною, вірш звучить дуже мелодійно завдяки вдалому співзвуччю.
Ліричний герой: юний, енергійний, живе у гармонії з природою, не боїться складнощів життя, рішуче йде назустріч долі. В даному творі ліричний герой співпадає з поетом.
Тема. Диво початку дорослого життя, гармонія людини і природи.
Ідея. Заклик сміливо вирушати назустріч долі, помічати красу природи, черпати із неї наснагу.
Художні засоби:
1. Інверсія: «Росте хлоп’я», «в книжках пташиних», «співають... дні».
2. Порівняння: «мов кущ малини». Порівнюючи хлоп’я з кущем малини, автор вказує на те, що діти ростуть швидко, як і ця ягода. Також дитячі роки такі ж «солодкі» (найкращі), як і солодка малина.
3. Епітети: «Окриленим, хрещатим снігом». Сніг – окрилений (образ снігу, який летить, немов має крила). Сніг – хрещатий (сніжинки, елементи яких мають хрестоподібну форму).
4. Метафори: «підкови на шляхах дзвенять» (підкова символізує успіх, отже, підкови на шляхах обіцяють успіх); «В книжках пташиних» (небо, де птахи літають так стрімко, наче пишуть); «Запрягши сонце до теліги» (сонце – важливий орієнтир для ліричного героя); «назустріч виїду весні» (ліричний герой рішуче йде назустріч долі).
5. Одухотворення: «ластівки... записують початок дня»; «співають в квітні юні дні». Природа у вірші одухотворена, так як поет вважав, що люди і природа є рівноцінними.
Композиція. Вірш складається з двох чотиривіршів. Незважаючи на те, що твір є мініатюрою за формою, він глибокий за змістом. Місткі художні образи дають простір для уяви читачам.
Вірш «Назустріч» – лірична мініатюра, яка має оптимістичний настрій. Її герой ще молода романтична людина, яка сміливо вирушає назустріч долі. Шлях обіцяє бути щасливим, адже підкови, які дзвенять, виступають оберегами. Сніг, що випав у квітні, символізує диво, наприклад, диво нових відкриттів для молодої людини. Ліричний герой живе в гармонії з природою, і навіть «запрягає» сонце до своєї теліги.
Богдан-Ігор Антонич надзвичайно тонко відчував навколишній світ, вражають його влучні спостереження за природою. В результаті спостережливості і багатої уяви автора з’явилися такі чудові вірші, як «Назустріч». Читаючи його, ми заряджаємося оптимізмом митця. Поет вчить нас не боятися складнощів, довіряти природі та своїм відчуттям, із захопленням зустрічати новий день, спостерігати за навколишнім світом.