Теза. Є думка, що потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш. Вислів цікавий і повчальний, але є нюанси. Мрійництво – це одна з тих властивостей, яка відрізняє людину від інших істот. Добре, коли людина має мрію і йде до її звершення.
Але є випадки, коли мрійництво може бути й шкідливим. То як же бути: мріяти чи ні?
Аргумент 1. Інколи людина не цінує те, що має. Чому так? Говорять, що до хорошого швидко звикаєш, і вже не так це помічаєш. Людина може жити добре: мати родину, достаток, повагу оточення. Але раптом їй хочеться більшого, і вона намагається здійснити якусь «велику» мрію. Заради її досягнення людина жертвує часом, який могла б провести з родиною, витрачає свої кошти, ігнорує оточуючих. І от мрія здійснюється, але чомусь не завжди це радує. Адже родина і друзі ображені, кошти витрачені. А буває так, що людина всім ризикує, а мрії так і не досягає. Це не означає, що не потрібно здійснювати свої мрії, але варто аналізувати, чи буде з цього більше користі, чи шкоди.
Приклад 1. Яскравий приклад, коли людина краще б цінувала те, що мала, а не те, про що мріяла – історія пана Журдена, героя твору Мольєра «Міщанин-шляхтич». Він мріяв стати дворянином, хоча жив дуже добре і бувши міщанином. Чоловік найняв різних вчителів, товаришував з графом, аби тільки стати своїм серед шляхтичів. Але оскільки у нього не було хисту до навчання, то вчителі тільки брали з нього гроші та обманювали, «товариш» граф також хитрістю виманював з нього гроші. Пан Журден так і не здійснив мрію, а тільки витратив багато грошей, дав себе ошукати, хоча був не дурною людиною, ризикував відносинами в родині. Про цей випадок можна сказати, що «Краще – ворог хорошого».
Аргумент 2. Мати мрію – добре, але тоді, коли мрія стає ціллю, а її результати приносять користь людині й суспільству. Інколи люди настільки захоплюються мрійництвом, що не встигають повноцінно жити в реальності. Вони витрачають на примарні мрії час, який могли б провести з користю.
Деякі люди лінуються або бояться втілювати свої мрії, але і перестати мріяти вони не можуть. В результаті вони не задоволені реальним життям, але і для свого ідеального життя вони нічого не роблять.
Приклад 2. Моя тітка завжди мріяла стати акторкою. В дитинстві вона грала різні ролі в шкільних спектаклях. Але вступити до відповідного навчального закладу тітка навіть не ризикнула. Вона обрала професію перукаря. Після навчання пішла працювати, але швидко звільнилася, хоча робота була хороша. Але ж це було не тим, про що вона мріяла. Зараз в неї не виходить знайти іншу роботу. Вона шкодує, що не цінувала те, що мала.
Висновок. Отже, вислів «Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш» слушний, але я вважаю, що варто дотримуватися «золотої середини» в даному питанні. Мріяти потрібно, але важливо мрії перетворювати в дії, або хоча б не витрачати на примарні мрії багато часу. Доречними тут будуть слова з вірша Р. Кіплінга «Якщо»: «Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти...».