Теза. Мені дуже подобається творчість видатного українського митця Григорія Сковороди. Я повністю згодна з його твердженням: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця». Праця потрібна людині для життя, але для щасливого життя важливо, щоб праця була спорідненою. Великий філософ вважав, що людина, яка займається спорідненою працею, принесе більше користі не тільки собі, але і суспільству.
Отже, яка різниця між спорідненою працею і звичайною? Як зрозуміти, яка праця є для нас спорідненою?
Аргумент 1. Людина може обирати будь-яку професію, займатися різною роботою, але чомусь в одному випадку вона задоволена собою і результатом, а в іншому - просто задовольняє потреби свого тіла. Річ у тому, що людина, окрім базових потреб, має і духовні прагнення, тому для більшості важлива самореалізація в праці.
Люди – не стандартні машини, а особистості з різними нахилами й вміннями, тому не можна просто дати людині будь-яку роботу – і очікувати від неї результативності. Слід пам’ятати, що мотивована людина є більш ефективною.
Так, інколи праця і на неспорідненій роботі може принести задоволення для тіла, але не для душі. Люди, які працюють виключно заради грошей, не розвиваються як особистість.
Приклад 1. У Григорія Сковороди є чимало творів про споріднену працю, але мені подобається байка «Бджола та Шершень». Бджола не просто збирала мед, а робила це з любов’ю, тому навіть не споживаючи його, вона відчувала себе щасливою. Бджола – образ людини, душу якої «звеселяє споріднена праця». Антиподом Бджоли у творі є Шершень. Він краде чуже – і так задовольняє свої фізичні потреби. Шершень – образ людини, яка не захотіла або не змогла знайти для себе споріднену працю, але хоче жити багато, тому займається нечесною справою. Насправді ж така поведінка призводить до повної деградації особистості.
Аргумент 2. Як зрозуміти, яка праця є для нас спорідненою? В цьому питанні потрібно відштовхуватися від своїх інтересів, захоплень та умінь. Але іноді людині важко самій зрозуміти себе, особливо в юному віці. Тому в школах обов’язковою є робота з професійної орієнтації. Вчителі пропонують учням різноманітні анкети, тести, завдання, які допомагають виявити їх професійні нахили. Також можуть відбуватися екскурсії або зустрічі зі спеціалістами з різних сфер діяльності.
Приклад 2. В дитинстві я любила готувати їжу лялькам. І хоча це було не по-справжньому, але я дуже старалася, і тому мені це приносило задоволення. Потім я трохи забула про своє захоплення, але під час професійної орієнтації в нашій школі я пройшла цікавий тест, і виявилося, що в мене є схильності до роботи в харчовій промисловості. І тепер я мрію стати шеф-кухарем!
Висновок. Людина має право на свободу вибору професії! Якщо праця споріднена, тоді це приносить користь і самому робітнику, і суспільству.