Теза. Вислів «Ми – не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних» - рядки з вірша Василя Симоненка «Я». На мою думку, в цьому вислові прихована надзвичайна філософська глибина. Інколи, на жаль, нас намагаються обезцінити, сказавши, що «На світі безліч таких, як ти». Але завдяки талановитому українському поету я тепер знаю, як слід на таке відповідати: «На світі безліч таких, як я, / Але я... один».
Як же усвідомити свою особливість і захистити її?
Аргумент 1. Людей дуже багато, але всі ми є неповторними! І навіть, якщо є хтось на нас схожий, це зовсім інша особистість. Люди можуть мати подібні риси обличчя, тип фігури, схожий голос... Та душа у всіх різна. Важливо усвідомити, що ти не частина сірої маси, а унікальний «пазл», який доповнює картину Всесвіту. Але свою особливість слід знайти і розвивати. Наприклад, обов’язково знаходити час на улюблені заняття, вдосконалювати свої вміння. Багато хто народжується з нахилами до творчості чи науки, але через лінь або невпевненість так і не досягає результатів. Тому слід кожен день пізнавати себе.
Але плекання власної особливості потрібно поєднувати з повагою до інших людей!
Приклад 1. В моєму класі вчилися сестри-близнята, і спочатку їх майже ніхто не розрізняв. Але потім ми дізналися, що вони мають зовсім різні інтереси, і кожна цікава по-своєму. Через якийсь час ми дивувалися, як їх взагалі можна сплутати.
Аргумент 2. В часи Радянського союзу влада намагалася зробити з людини стандартний гвинтик системи, але знаходилися борці за індивідуальність, такі, як В. Симоненко. На жаль, і сьогодні питання нівелювання особистості існує, тому потрібно відстоювати своє право на унікальність. Але як це зробити? Можна, наприклад, звернутися до художньої літератури на дану тему, і аналізуючи її, робити висновки для себе.
Приклад 2. У письменника Євгена Замятіна є цікавий роман «Ми». Твір був написаний в 1920 році, але події там відбуваються у далекому майбутньому. В романі автор описує суспільство, яке у всьому контролює влада: люди не мають нічого особистого, навіть імені. Герой живе “щасливо”, поки не зустрічає жінку, яка відстоює свою індивідуальність. Завдяки їй він розуміє, що не можна жити щасливо, будучи одним із безлічі стандартних “я".
Висновок. Кожна людина – окремий всесвіт, цікавий та унікальний! Ми повинні плекати свою особливість і поважати це в інших людях!