1. Експозиція
1.1. «Сталося це тоді, коли ще рука мала сім пальців...»
1.2. «... рука... не надто багато часу присвячувала вихованню своїх дітей-пальців...»
2. Зав’язка
2.1. «... засперечалися два найменші пальці за ліпше місце».
2.2. «... їм не подобалося, як брати... пишалися звитягами, вимагаючи від молодших послуху до себе...»
3. Розвиток дії
3.1. «... двоє найменших... пальців... сплигнули вниз і пішли в світ, щоб здобути собі слави, а головне знайти безстороннього суддю...»
3.2. «Та хоч ішли вони різними дорогами... стрілися біля королівства, яке лежало на самому кінці світу...»
3.3. «... вартові ескортували їх до королівського палацу, біля якого новоприбулим веліли іти, боронь Боже, навшпиньках і не робити вітру».
3.4. « — Ми привели сюди двох шукачів пригод, вони щойно приблукали до королівства вашої величності! — прокричали вартові в урни...»
3.5. «... ми примандрували до вас, Ваша Сонешна Величносте,— відказали пальці... щоб ви нас розсудили, хто з нас найкращий...»
3.6. « — Будьте моїми лицарями ... у мене саме війна з володарем Вогненної Свічки, а мої вороги дуже підступні. Вони невидимі...»
3.7. «Вартові вивели пальців аж до кам'яного стовпа, де кінчалося королівство...»
3.8. «... пальці... попадали на землю... А реготали вони і з того, що тепер вони лицарі королеви Лампи...»
4. Кульмінація
4.1. «... коли на них напали невидимі вороги, пальці їх просто не зауважили, так їх трусив довго стримуваний регіт».
4.2. «... скеровані проти жартунів удари, відскакували, як гумові м'ячі, оскільки немає на світі зброї, яка здолала б убити добрий жарт і щирий сміх».
4.3. «Так пальці... вийшли переможцями без жодного зусилля».
4.4. «...хто з ким бореться, той тим стає».
5. Розв’язка
5.1. «... коли пальці повернулися до Лампи, щоб отримати нагороду... королева закричала, щоб вони негайно забиралися геть, бо те, що невидиме, не надається до послуху, а підданих без послуху не потребує жодний володар».
5.2. «... пальці... вирішили повернутися на батьківщину-руку, встановивши... що їм... перехотілося знати, хто з них найкращий, оскільки їхня сила, доки вони сміялися, зросла...»
5.3. «... зажили в злагоді з братами на самому краєчку руки. Тільки тепер їх ніхто не бачить...»
5.4. «Але коли рука виконує щось справді велике, то завжди два невидимі пальці допомагають їй це вершити».