Казка про яян» Емми Андієвської – моральний орієнтир для читачів. На прикладі героїв ми бачимо, які риси характеру допомагають добре жити, а які шкодять. Тому персонажі не мають імен, адже вони є узагальненими образами-символами.
Не зважаючи на те, що в казці головним героєм є пастушок, в назві твору фігурують яяни, то хто ж вони такі та чому винесені в назву?
Яяни – мешканці незвичного міста, до якого випадково потрапляє пастушок. Дивним було те, що вони не реагували на звертання до них хлопчика, наче не чули його і не бачили. Читачі можуть спершу подумати, що мешканці зачаровані або пастушок став невидимий. Але дідусь, який єдиний вступив у розмову з головним героєм, розкриває причину: яяни знають тільки власне «я», а до інших їм байдуже. Тобто, справа не в чарах, а в егоїзмі персонажів. Іншими словами, казка про яян – це казка про егоїстів. Письменниця порушує проблему байдужості людей, їх душевної глухоти, визнання тільки самих себе і відстороненості від інших. Яяни добровільно замкнули себе у власному світі, тому були обмеженими. Як символ їх замкненості виступає вежа, яку будує кожен яянин самотужки, тому що попросити про допомогу їм заважає пихатість.
Казка навчає на прикладі героїв, що бути егоїстом шкідливо, як для оточуючих, так і для самих носіїв негативної риси характеру.
Пам’ятка про те, як не стати яянином:
• Слухати іншу людину. Здавалося б, що може бути простіше? Адже кожного дня до нас хтось говорить, але чи дійсно ми всіх чуємо, чи дослухаємося? Потрібно вміти слухати, щоб досягти взаєморозуміння.
• Допомагати тим, хто цього потребує. У кожного з нас свої проблеми, але не потрібно бути байдужими до інших. Адже є думка, що байдужість страшніша за злість. Наприклад, дідусю ніхто з яян не робив зла, але їх байдужість зробила його нещасним і самотнім. Тому поява хлопчика була такою важливою для нього.
• Не бути пихатим. Яяни через власну зарозумілість не приймали допомогу від інших і будували вежі самостійно, в результаті вони постійно завалювалися. Не потрібно відмовлятися від допомоги, якщо вона вам потрібна, варто дослухатися до порад старших та досвідченіших людей. Тоді ваші «вежі» будуть міцними.
• Визнавати таланти інших людей. Справжньому егоїсту важко уявити, що є розумники, окрім нього. Потрібно вміти з повагою ставитися до досягнень оточуючих, а не тільки пишатися своїми заслугами. А якщо вміти об’єднувати зусилля, то можна досягти справжніх вершин.
• Робити добрі вчинки безкорисливо. Егоїстична людина може зробити гарну справу, але на відміну від альтруїстичної людини, з корисливих помислів. Якщо ви, зробивши добро, чекаєте вдячності, то потрібно замислитися, а для кого ви старалися: для інших чи для себе? Справжнє добро роблять не помітно. І тоді саме життя вам віддячить. Як це сталося з пастушком. За добре ставлення до дідуся він отримав мішок самоцвітів, хоча їх і не очікував.
Найголовніше правило, як не стати «яянином» - це доброзичливо ставитися до людей, сприймати не тільки власне «я», але й інші «я», і завжди пам’ятати, що егоїзм обмежує бачення прекрасного у світі.