Пастушок – головний герой казки Емми Андієвської «Казка про яян». Він ще зовсім юний, адже письменниця називає його не пастухом, а пастушком. Але, незважаючи на молодість, герой дуже сміливий та відповідальний. На початку твору він перестрибував зі скелі на скелю, щоб упіймати козу. На жаль, пастушок не утримався та впав у провалля. Коли він прийшов до тями, то побачив, що опинився в невідомому йому місті, де повсюди стояли високі вежі. Всі споруди були різними і постійно завалювалися, тому біля них стояли власники та намагались полагодити їх.
Головний герой – ввічливий, не гордовитий, завжди радий прийти на допомогу іншим. Опинившись в незнайомому місті, хлопчик відчував голод і тому ввічливо просив про допомогу у місцевих. Він не був гордовитим, тому вважав, що попросити їжу – це нормально. Проте ніхто не звертав на нього уваги, аж поки не трапився старий дідусь, який вступив із ним в розмову. Від нього пастушок дізнався, що це місто, в якому живуть одні яяни, котрі нікого не сприймають, окрім себе. Тому даремно до них звертатися, вони не чують інших людей. Сам же дідусь зміг почути хлопчика, бо не був корінним мешканцем. Окрім того, старий став таким слабким, що його «я» зменшилась, і він не міг полагодити свою вежу. Хлопчик радо запропонував допомогу, але дідусь відповів, що ніхто не зможе догодити яянові.
Замість їжі у яян було власне его, яке вони реалізовували в будівництві вежі. Дідусь запропонував пастушку також прийматися за будівництво та ставати яяном, бо ніхто ще не зміг покинути це місто. Але хлопчик був дуже цілеспрямованим, тому вирішив спробувати вийти звідси. Від діда він взнав, що перед брамою потрібно вимовити слово «ти».
Пастушок підійшов до брами та ввічливо попросив її відчинитися, звернувшись до неї на «ти». Цього раніше нікого не бувало, так як яяни не могли вимовити слово «ти». Тому брама від подиву відчинилася і хлопчик разом з дідусем, котрого не міг залишити в тому дивному місці, вийшли з міста. Коли хлопчик подивився на дідуся, то замість нього побачив мішок з сaмoцвітaми.
Пастушок зміг вийти з міста, тому що не був егоїстом, як яяни, радо допомагав іншим, мав добрий, але рішучий характер. Справа не тільки в тому, що головний герой зміг вимовити «ти», а в тому, що він безкорисливо допоміг дідусеві. Саме за це він отримав винагороду.
Казка навчає тому, що люди повинні творити добро безкорисливо, і тоді Всесвіт віддячить за це. Головний герой знав не тільки власне «я», але і визнавав інші «я», поважав людей, радо допомагав їм. Тому саме перед ним вперше відчинилася брама, що є алегорією на те, що добра і цілеспрямована людина завжди знайде вихід із складної ситуації.
Пастушок – це художнє втілення доброї, цілісної людини, яка цінує власне «я» і поважає інших людей, допомагає їм без власної вигоди.