Параска – жінка головного персонажа п’єси «Сто тисяч» Герасима Калитки, виконує роль другорядного персонажа. Варто відзначати неабияку працьовитість дружини, на те, з якою відповідальністю вона ставиться до всіх своїх обов’язків. Незважаючи на хороше матеріальне становище, вона виконує всю хатню роботу. Відповідно вимоги до невістки також високі, вона має бути справжньою господинею.
До Герасима вона ставиться дуже шанобливо, взагалі уособлює люблячу жінку, готову завжди допомогти чоловікові, підтримати його у важку хвилину. Проте Параска трішки побоюється його, погоджується з ним в усьому, не може висловити свою думку. Дуже радіє, коли до її думок прислухаються, поради героїні є дуже цінними. Намагання повчати Герасима швидше за все безуспішні, проте зрідка дають результат.
Найбільше бажання головного героя – максимально збагатитися. Син Роман має всі необхідні риси для того, щоб почати власну справу: роботящий, розумний, з повагою ставиться до батьків, а Герасим хоче отримати все і відразу.
Варто відзначити, що Параску, працьовиту, хазяйновиту жінку, чоловік зовсім не цінує і навіть не жаліє. Коли вона просить чоловіка дати коней, щоб доїхати до церкви, він різко відмовляє, бо за це треба платити кошти.
Параска прагне вмовити чоловіка дозволити синові Романові одружитися з Мотрею, яку той обрав душею, проте Герасим не може допустити такого: він спрямовує всі зусилля для того, щоб вибрати найбагатшу дівчину. Дозвіл на таке одруження суперечить його основній концепції: збагачення заради збагачення. Добробут для нього важливіший за щасливе життя своєї родини, Параска безсила у цій ситуації. Герасим дозволяє собі навіть піднімати руку на дружини, яка терпить це все. Заручини Мотрі та Романа, влаштовані самим хазяїном, покликані замаскувати реальну мету гуляння.
П’єса «Сто тисяч» є дуже важливим твором для української літератури, це майстерна сатира і певне нагадування, що справжнім багатієм є не той, у кого багато грошей, а той, хто має щастя, хто здоровий, у кого велике коло друзів та підтримка, у кого є спілкування з рідними, хто має можливість рости духовно, а не примножувати багатства, хто має можливість радіти життю та радувати інших, не думаючи про матеріальне благополуччя. Такі багатства ніхто й ніколи не зможе оцінити в грошах, вони важать набагато більше, ніж зароблені чи отримані хитрістю сто тисяч.