загрузка...

Образ Бонавентури у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»

Головна / Твори з української літератури / Карпенко-Карий І. / Образ Бонавентури у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»


П’єса Івана Карпенка-Карого “Cто тисяч” вражає повнотою зображення подій, майстерно виписаними образами. Варто відзначити, що центральним персонажем твору є Герасим Калитка, він вбирає найгірші риси зажерливого сільського глитая. Автор прагнув показати жадобу та грубість тих паничів, які ще недавно займали позицію соціальних низів, проте швидко збагатилися.

Одним із колоритних образів п’єси є Бонавентура, який постійно опускається ще більше на соціальне дно, при цьому кожного разу ніяк не може пристосуватися до нових умов. Його життя незрозуміле для інших людей, у персонажа свої мрії, свої думки щодо власного становища. Єдине, що по-справжньому тривожить героя, – Боковенька. Він упевнений, що саме там від знайде дорогоцінний скарб. Отримані гроші Бонавентура хоче використати для поїздки в Париж, мріє про те, як буде говорити французькою, побутові потреби його мало цікавлять, найбільше приваблюють подорожі.

Усі, хто проживає в селищі, іронічно ставляться до “знахідок” персонажа, проте Бонавентура надає речам дуже важливого значення, серед них окам'яніле дерево, мідна ступка, сковорода. Персонаж доводить, що усі ці предмети мають важливе історичне значення, вони навіть були передані професору.

Копач – дуже щедра людина, акцентовано увагу на те, що герой погано ставиться до нечесного прибутку, все його майно абсолютно справедливо зароблене.

Мова Бонавентури дуже колоритна, зокрема вона поєднує різні короткі жанри українського фольклору: жарти, дотепи, приказки та прислів'я. До науки він ставиться з повагою, закликає інших до вивчення літератури, особливо до прочитання Івана Котляревського, Тараса Шевченка.

У господарських справах Бонавентура відзначається непрактичністю та недосвідченістю. Його поради, що стосуються господарства Калитки, не виглядають раціональними. Автор звертає увагу на невибагливість копача в побуті. Йому не потрібні перини, подушки, головне, щоб під головою була свита. Подано цілу низку цитат на підтвердження цієї думки.

Образ копача втілює основні риси соціальних низів тогочасного суспільства, до яких належали передусім збіднілі селяни та поміщики, що розорилися та не змогли пристосуватися до нових умов.

Здебільшого автор ставиться до персонажа позитивно, певною мірою іронічно, але загалом Іван Карпенко-Карий говорить про Бонавентуру з жалістю, оскільки його доля показує становище селянства в цілому, його настрої, переживання, думки та мрії.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Образ Параски у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»
  • Образ Романа у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»
  • Образ Савка у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»
  • Образ Мотрі у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»

  • загрузка...

    Це цікаво:


    загрузка...