«До чистого діла треба й чисті руки», – говорить Захар Беркут Тугаринові Вовку, коли той заявляє про готовність бути воєводою у бою проти монголів. Цей «наглий» зворот змусив боярина «замішатися». Однак ці слова є мудрими й справедливим, а ще вони завжди актуальні.
Слова Захара Беркута, промовлені до Боярина – не просто красивий вислів, це принцип, за яким жив сам старійшина. Він завжди керувався законами совісті, честі. Жодним безчесним вчинком не заплямував Захар своєї душі. Такі ж принципи він виховав і в синові.
Тухольці теж звикли жити чесно, тому в громаді панував лад. Саме завдяки «чистим рукам» та «чистим ділам» ці люди жили у добробуті, підтримували добрі стосунки із сусідніми громадами. Важко навіть уявити, щоб тухольці погодилися на щось лихе, підступне.
Про Тугара Вовка такого сказати не можна. Боярин був людиною жорстокою та жадібною. Він був готовий був скоїти злочин, аби збагатитися або втриматися при владі. Від Максима Беркута Тугар Вовк дізнається, що в тухольській громаді немає головного, адже усі рішення тухольці приймали разом. Тугар Вовк не міг прийняти такого ладу, бо вважав це гаебним для себе. Він прагнув підкорити тухольців. Звісно, йому це не вдалося.
З розділу, у якому розповідається про тухольську копу з участю Тугара Вовка, дізнаємося, що боярин заплямував свою душу зрадою. Під час однієї з битв з монголами боярин перейшов на бік ворога. Як не дивно, після цього Тугарові вистачило совісті повернутися до зраджених ним людей, дивитися їм у вічі. Боярин боявся, що хтось викриє його. Цей страх став причиною того, що Тугар Вовк вбив Микиту Вояка, який знав правду.
Захарові Беркуту про цей випадок було не відомо, але він був спостережливою людиною. Молоді роки чоловік провів у мандрах різними містами Русі, спостерігав за діяннями князів та бояр. Спостереження показали, що у вельмож рідко бували «чисті руки». Тугар Вовк своєю поведінкою показував свою вдачу. Він привласнив землі тухольців, вважав, що може володіти і людьми. Єдиним його аргументом була грамота від князя. «Нечистими» руками не зміг князь підкорити тухольців. Вони не лише відхилили пропозицію Тугара Вовка бути воєводою, а й взагалі вигнали його із села.
Лиш уявімо, що могло б статися, якби до «чистого діла» Захар Беркут допустив би «нечисті» бояринові руки. Тугар Вовк або пропустив би монголів до сусідніх тухольцям громад, або б привів ворогів до беззбройних людей. Навряд би боярин думав, як урятувати село. Його б головною метою була б нажива.
Добре, що обороною керували совісні, з великими серцями люди – Захар Беркут, інші старійшини, Мирослава. Вони не думали про себе, бо відчували відповідальність за громаду. Саме «чисті руки» Захара Беркута, його чисті помисли допомогли тухольцям перемогти у нерівній боротьбі.
Отож, слова Захара Беркута, сміливо сказані боярину, повинні стати девізом для кожного з нас. І це не тільки у дрібному масштабі, а й у глобальному. Кожен, хто збирається взяти владу у свої руки, повинен пам’ятати, що ці руки мають бути чистими. Сьогодні, у часи війни, ця фраза як ніколи актуальна.