Після жорстокого князя Святополка на престол у Києві сів Ярослав.
Люди бідували, бо все було зруйновано.
І усю свою увагу
Ярослав звернув на лад.
І невабом* Україна
Зацвіла, як пишний сад.
Невабом* (незабаром)
Люди почали багатіти, Дніпром до Києва попливли чужоземні купці. Ярослав дбав про киян, Так живий, шумливий Київ Царгородом другим став.
Князь наказав оточити місто валами й ровами, щоб вороги не пройшли, й завів пишний княжий двір. До нього постійно приїжджали посли з багатими дарами. Під час бенкетів грали музики, виступали мандрівні актори, показували дивовижних дресированих звірів.
У Європі мали за честь поріднитися з Ярославом.
Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Ярослав Мудрий не хотів воювати, бо це завжди трагедія для народу, нищення майна.
Але все-таки довелося йому воювати — прогнати поляків, печенігів та інших ворогів-нападників.
Пролетіло життя князя. Покликав він синів і дав такий заповіт:
Не сваріться, жийте в згоді: Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер, все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
І тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки.
Діти пам'ятали мудрий заповіт батька, але не довго. А нащадки й зовсім забули предківські настанови, посміялися з них.
Коментар:
Вірш О. Олеся «Ярослав Мудрий» присвячений одній із най-славніших сторінок нашої стародавньої історії — Київській Русі часів князювання Ярослава Мудрого. Письменник згадує заслуги князя в розбудові Києва, в укріпленні миру, налагодженні відносин із Європою. Таку мирну політику Ярослав Мудрий заповідав і своїм синам, але тим не вистачило мудрості й снаги зберегти державу. Заповіт Ярослава Мудрого, як не дивно, дуже актуальний і в наші часи — тільки мир і злагода зможуть зробити державу сильною та могутньою, а її громадян — щасливими.