Виховання – важливий процес для життя в соціумі. Коли люди почали об’єднуватися у спільноти, виникла потреба у вихованні, що полягає у прищепленні загальноприйнятих норм поведінки. Так, наприклад, є етикет поведінки у громадському транспорті, і людина, яка порушує ці правила, вважається невихованою. Це не означає, що всі люди повинні бути однаковими та ніколи не відступати від правил, але задля комфортної взаємодії з іншими людьми слід дотримуватися найважливіших морально-етичних норм. Як же виховати високоморальну особистість та які чинники мають переважати у її вихованні?
Першими та найголовнішими вихователями для дитини є батьки. Їх любов, позитивний приклад і настанови – ось чинники, які мають переважати у вихованні. Я вважаю, що все починається з любові, в тому числі виховання. Діти, яких в дитинстві батьки оточили любов'ю і підтримкою, виростають більш впевненими у своїх силах, ніж ті, кому такої любові бракувало. Але не слід плутати любов з вседозволеністю, бо тоді виникає таке поняття, як «сліпа батьківська любов».
Для прикладу хочу навести оповідання українського письменника Олекси Стороженка «Скарб». У заможних батьків був єдиний син Павлусь, якого дуже любили й балували, особливо мати. Жінка все робила замість сина, думаючи, що так доводить свою любов. Але в результаті хлопець виріс байдужим егоїстом. Тому любов варто поєднувати з розумними настановами, порадами. Людина з дитинства повинна розуміти, що вона має і права, і обов’язки. Батьки не повинні все робити замість дитини, яка вже підросла, а повинні потроху її привчати робити більшість справ самостійно. Тоді в дитини буде більше шансів вирости успішною особистістю.
На мою думку, дуже важливий чинник у вихованні – особистий приклад вихователя. Можна багато і гарно говорити, наставляючи вихованця, але якщо він побачить, що слова вихователя розбігаються з його власними діями, то виховного ефекту не буде. Тому щоб гарно виховати іншу людину, спершу слід зайнятися самовихованням. Не дарма ж ми більше дослухаємося до порад людей, які мають гарну репутацію та високі моральні якості.
Якось моя подруга розповіла мені про те, що у них була класна година, на якій вчитель переконливо доводив шкідливість паління. Але в той же день подруга побачила вчителя, який стояв біля магазину і курив сигарету. Вона розуміє, що вчитель має право робити, що хоче у вільний час, але довіра до його слів у неї зникла. Ось так власний приклад розійшовся з правильними настановами.
Отже, на мою думку, найважливіші чинники виховання особистості – любов, підтримка, настанови та власний приклад.