Я вважаю, що не існує універсального рецепту, як наповнити життя людини сенсом. Проте я глибоко переконаний, що для цього треба цінувати та берегти те, що маєш, а також ставити перед собою нові цілі і, звісно ж, докладати зусиль для їх досягнення.
По-перше, у кожної людини є ті, кому вона ладна віддати частинку життя – родичі, друзі, хороші знайомі. Близькі люди стають сенсом нашого життя. Нам подобається піклуватися про них, відчувати турботу, яку вони дарують нам. Людина відчуває, що її життя не є марним, коли знає, що потрібна рідним та друзям. По-друге, життя людини наповнюється сенсом, коли вона знає, чого хоче, ставить перед собою цілі і прагне їх досягти. Для того, щоб життя було цікавим і змістовним, потрібно розвивати свої таланти, вміння та навички, а також користуватися новими можливостями та долати виклики.
Як приклад до першого аргументу хочу згадати сюжет поеми Тараса Григоровича Шевченка «Наймичка». Головна героїня твору Ганна народила позашлюбну дитину. В епоху Шевченка таких жінок засуджувало суспільство, вони ставали вигнанками. Тяжка доля чекала й на байстрят – позашлюбних дітей. Їх також зневажали інші, постійно нагадуючи про їхнє походження. Народження позашлюбного сина перекреслило мрії Ганни про свою родину та свій дім. Здавалося б, Ганна повинна б була опустити руки, але сталося не так. Сенсом життя жінки став порятунок сина, адже він був її найдорожчим скарбом. Ганні вдалося знайти вихід із скрутного становища. Жінка підкинула дитину заможній, але бездітній парі, а сама попросилася бути за наймичку. До самої смерті Ганни ніхто не знав, що Марко байстрюк, а отже ніхто не дорікнув йому, не насміхався з нього. Ганна ж упродовж всього життя була коло сина. Вона також прагнула спокутати гріх перед Богом. Ось чому Ганна кілька разів ходила на прощу до Києва, а свою таємницю берегла до кінця життя. Відшукавши сенс життя, Ганна урятувала і себе, і сина. Могло б статися по-іншому.
Пригадаймо Катерину з однойменної поеми Т.Г. Шевченка. Сенсом її життя було кохання до москаля. Коли мрії про щасливе життя з ним розбилися об грубу відмову, Катерина втопилася. Якби жінка побачила сенс життя в тому, щоб врятувати сина, вона б не погубила свою душу, не залишила б дитину сиротою.
Прикладом для другого аргументу може бути життя Лесі Українки. В дитинстві вона захворіла на туберкульоз кісток. Сильний біль мучив Лесю, але вона не піддавалася. Жінка відшукала сенс життя у письменницькій діяльності. Слово стало її зброєю та відрадою. Свої здібності Лариса Петрівна постійно удосконалювала. Займалася також перекладацькою діяльністю. Я впевнений, що вона також могла б стати прекрасною музиканткою. На жаль, довелося їй розлучитися із фортепіано, адже через операцію на руці, вона не змогла грати. Упродовж всього життя збирала жінка перлини усної народної творчості, адже прагнула зберегти звичаї, традиції, самобутність Батьківщини.
Отже, наповнити сенсом життя людини не складно. Треба навчитися цінувати своїх рідних та друзів, а також прагнути до втілення своїх мрій, до самовдосконалення.