Життя - це більше, ніж просто існування. Я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб знайти своє призначення, зробити щось значуще для себе та інших людей.
По-перше, життя здаватиметься порожнім, якщо не відшукаєш свій шлях. Лише рух своєю «колією» принесе відчуття гармонії. Пригадаймо Г.С. Сковороду, який стверджував, що людина має займатися «сродною працею». Варто розглядати це поняття ширше. Аби відшукати сенс життя, обов’язково треба брати до уваги свої нахили. Дуже важливо, на мою думку, щоб обрана життєва стежина не пролягла осторонь від інших. Людина – це частина суспільства, а тому повинна дбати не лише про себе.
Яскравим прикладом до першого аргументу є життя Захара Беркута – головного героя однойменної повісті І.Я. Франка. Мудрий чоловік усе життя присвятив допомозі іншим. У молодості герой захотів навчитися лікувати людей. Він вирушив у мандри, аби знайти того, хто стане його вчителем. Три роки прожив Захар Беркут в монаха на горі Афон. У нього навчився не тільки лікувати, а й говорити так, щоб слово стало зброєю у боротьбі за права громади. Ще чотири роки Захар Беркут мандрував Києвом та Галичем. Ця подорож тільки зміцнила думку героя про те, що сенс його життя у служінні народу. Повернувшись додому, Захар Беркут доклав величезних зусиль, аби його громада заручилася підтримкою сусідніх громад та жила у добробуті. Герой любив повторювати, що життя тільки тоді є цінним, коли людина може допомагати іншим. Захар Беркут виховав прекрасного сина, але коли той потрапив у полон, то батько відмовився визволяти його ціною життя односельців. І це теж підтверджує думку про те, що сенс життя старця – служіння громаді.
Образ Захара Беркута наштовхнув мене на думку, що сенсом життя людини також є збереження власної гідності і совісті. Мудрий старець із повісті І.Я. Франка жодного разу не переступив через закони честі та гідності, тому його й поважали.
По-друге, прагнення зробити щось для себе та для інших може стати рушієм великих справ. Бажати приносити користь іншим – не значить відмовитися від свого я. Навпаки, тільки самодостатня особистість може досягти висот і бути значущою у суспільстві.
Щодо другого аргументу хочу згадати Стіва Джобса – засновника компанії Apple Він знав, що його призначення – створювати інновації. Чоловікові це вдалося: він збагатив галузь, у якій працював, новинками, зробив технології доступнішими, зрозумілішими для масової аудиторії. Завдяки компанії Стіва Джобса ми маємо можливість користуватися iPod, iPhone, iPad та іншими ґаджетами. Відомо, що Джобс мав непростий характер. Його навіть на деякий час відсторонювали від керівництва компанією. Але Стів Джобс повернувся, адже його дітище стало сенсом його життя. Американський винахідник показав, що можна досягнути неймовірних успіхів і навіть змінити світ, якщо залишатися вірному своєму призначенню, усвідомлювати сенс свого життя.
Отже, сенс життя полягає в тому, щоб відшукати свій шлях і впевнено крокувати ним, приносячи користь іншим.