Наука розвивається швидкими темпами, тож сьогодні часто виникає питання, а чи не нашкодить вона колись, чи не призведе до нівелювання моральних цінностей. Я переконаний, що розвиток науки не призведе до деградації духовності людини, якщо сама людина цього не дозволить.
Перший аргумент на користь моєї думки полягає в тому, що наука та духовність не є поняттями, які суперечать одне одному. Навпаки, як на мене, вони прекрасно співіснують. Духовність часто надихає на нові наукові відкриття, створення корисних винаходів.
Прикладом до наведеного доказу може бути історія Темпл Грандін – американської професорки, яка була аутисткою, але знайшла себе у науці. Про неї у 2010 році було знято фільм «Темпл Грандін». Жінка хотіла бути корисною, зокрема допомогти таким, як вона. Темпл Грандін придумала пристрій для обіймань, аби аутистам було легше керувати своїми емоціями. Професорка також залишила нотатки, у яких здійснила самоаналіз. Це цінне надбання для дослідження внутрішнього світу особливих людей. Жінка також зробила чимало відкриттів в галузі тваринництва. Темпл Гардін, присвятивши своє життя науці, змогла допомогти багатьом людям. На мою думку, це доказ того, що наука чудово поєднується з духовністю.
Другим аргументом на користь висловленої тези може бути той факт, що друга половина ХХ – початок ХІХ століття – період бурхливого розвитку науки, але ж ми не втратили духовності. Так, з’явилося чимало засобів для маніпуляції людською свідомістю: преса, телебачення, інтернет-ресурси тощо. Але людина, яка вміє критично мислити, яка вихована на засадах добра, чесності, справедливості, не втратить здорового глузду. Натомість використає нові можливості для добрих справ.
Принагідно хочу згадати мою Ганну – сестру мого друга. Дівчина займається благодійністю. Вона допомагає дитячим будинкам: збирає речі, книги, закуповує продукти. Ганна створила групи у соціальних мережах, згуртувавши навколо себе таких же волонтерів. Так інтернет, один з найголовніших здобутків науки нашої епохи, став інструментом для втілення благодійних проєктів. Тож, такий випадок, на мою думку, підтверджує, що наука може бути рушієм духовності, якщо винаходи використовуються з добрими намірами.
У зв’язку з історією про Ганну пригадав і випадок, який, на мою думку, є зразком деградації духовності. Ганну та інших волонтерів хотіли обманути шахраї. Вони зламали сайт і від імені власників просили коштів. Але ж хіба наука у цьому винна? Ні. Винні люди, яким бракує співчуття, виховання, совісті. На жаль, такі люди були, є і будуть. І саме їхні дії є причиною запитання, озвученого у заголовку. І добре, що свідомі особистості боряться з такими випадками. Це одвічна боротьба між духовністю та моральною деградацією.
Можна зробити висновок, що наука не може призвести до деградації духовності. Але люди повинні слідкувати за тим, як використовують здобутки вчених. У добрих руках наука стане рушієм прогресу. І сьогодні можна побачити багато прикладів для підтвердження висловленої тези.