Я вважаю, що наука не має абстрагуватися від питань моралі.
Моє переконання ґрунтується на кількох аргументах. По-перше, наука повинна слугувати людині, приносити їй користь. В протилежному випадку наука буде мильною бульбашкою, яка нічого не варта. Але корисною вона може бути тільки тоді, коли не йде в розріз з моральними цінностями, виробленими упродовж віків. По-друге, одна з основ моралі – доброчесність. Вона повинна бути і фундаментом науки. На мою думку, наука не може бути якісною, повноцінною, якщо буде просочена обманом. Псевдодослідження, псевдовідкриття, плагіат не принесуть результату, а тільки запинять прогрес. У гіршому випадку недоброчесна наукова діяльність може нашкодити людям.
Яскравою ілюстрацією до першого аргументу є події описані у романі Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття». Олександр Мирович розробив проєкт атомного реактора. Владі сподобалося те, що втілення проєкту не потребує часу та великих коштів. Тож скоро було побудовано реактор. Керівництво атомної станції вирішило збільшити потужність, до думок технологів про ризики ніхто не прислухався. Реактор вибухнув. Тисячі людей стали жертвами техногенної катастрофи. За іронією долі постраждала і родина академіка Мировича: один його брат загинув, інший – отримав високу дозу опромінення. Квітуче містечко біля станції спорожніло. Життя людей поділилося на до і після. У чому ж причина трагедії? Люди, зокрема науковці, переступили через мораль заради збагачення. Якби цього не сталося, Прип’ять не стала б зоною відчуження і символом людських страждань, причиною яких став науковий прогрес, не підкований мораллю. А сьогодні люди ніби забули і про Чорнобильську аварію, і про Хіросіму та Нагасакі. Легковажно граються з атомом, погрожують ядерною катастрофою. Наука перейшла межі дозволеного і почала працювати на систему, у якій, здається, нівельовано всі моральні засади.
Щодо другого аргументу, хочу згадати про досвід мого друга-студента. Павло наступного року закінчує медичний університет. Він встигає працювати та навчатися. Але напружений графік дається взнаки: у Павла немає часу, щоб зануритися у роботу над дипломом. А це ж перші сходинки до науки. Товариш замовив дипломну, мовляв, легше заплатити, ніж витрачати час. І це тільки один випадок. Я уявляю, наскільки це розповсюджена практика. Не дивно, що сьогодні дуже багато гучних справ про плагіат, про порушення доброчесності. Я вважаю, що це неправильно, адже зупиняє розвиток науки, відтак людство втрачає багато шансів, які дають наукові відкриття.
Отже, наука, на мою думку, повинна крокувати разом з мораллю, бо ми вже бачили, що буває коли вона відстає.. І нехай є ті, що говорять: «Наука - об’єктивний погляд на речі, мораль – суб’єктивний». Я своєї думки не зміню. Мораль – людський досвід, який може вберегти від великого горя. Наука не повинна бути самоціллю, а тим паче інструментом недобрих, нечесних людей. Не можна, займаючись наукою, забувати про чесність, честь, людське життя.