Проблематика трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»

Головна / Твори з української літератури / Карпенко-Карий І. / Проблематика трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»


Проблематика п’єси філософська та морально-етична, зокрема йдеться про проектування вічних цінностей на конкретну життєву ситуацію, автор показує поведінку конкретної людини в них. Основна проблема – згубний вплив грошей на людину. Про це говорили в світовій літературі Бальзак, Мольєр, акцент іде на паралельності процесів збагачення матеріального та звиродніння духовного до повного відчаю та втрати реальності.

Серед основних проблем такі: батьки та діти, бідність та багатство, добро і зло, моральність і аморальність, альтруїзм та егоїзм. І це не весь перелік тих питань, які були порушені автором.

Карпенко-Карий зображує характери, які в погоні за матеріальним збагаченням втрачають своє моральне обличчя, зокрема Герасим Калитка та його кум Савка. Головний персонаж твору прагне збагатитися будь-якими способами, при цьому він нехтує релігійними традиціями, спекулює поняттями віри. Купівля фальшивих грошей – справа підсудна і справжній гріх. Проте Калитка поводить себе ще й лицемірно у стосунках з жінкою та сином, прагне показати, що бажає щастя своїй сім’ї, але взагалі про це не задумується. Поводить себе як справжній деспот, засліплений ідеєю отримання легких грошей.

Савка – змучений бідністю селянин, який постійно живе в боргах, він не знає, яким шляхом піти, щоб стало жити краще, тому вибирає найлегший – шлях до швидкого збагачення, він грається словами: говорить, що готовий віддати душу дияволу. Коли діло дійшло до поділу грошей, Герасим та Савка готові навіть вбити одне одного, Герасим у відчаї прагне накласти на себе руки. Отже, відсутність легкого збагачення може стати причиною заподіяти лихо навіть самому собі. Проте Савка в фіналі твору кається, говорить, що більше ніколи в житті не буде просити у Бога більше, ніж він дає.

Проблема батьків та дітей показана в творі дуже яскраво. Калитка намагається будь-якою ціною досягти впливовості та подвоїти свої статки завдяки одруженню свого сина з Пузирівною. Проте Роман не бажає слухати батька, він любить кріпачку Мотрю, з нею бачить своє майбутнє, справжні щирі почуття для нього важливіші, ніж батьківські мрії про багатих родичів.

Калитка – справжній егоїст, який бачить тільки себе і ставить свої інтереси вище інших. Ні про який альтруїзм у творі мови не може бути. Власне я керую людськими вчинками, ніхто не замислюється, як себе відчуває у певній ситуації близька людина.

Таким чином, автор утверджує ідею духовності, моральності, основний акцент іде на моральності та аморальності як соціальному явищі. Автор ставить дуже важливі і актуальні питання. Герасим не може налагодити стосунки у своєму домі, не може порозумітися з рідними, відтак постає проблема взаєморозуміння та взаємопідтримки.

Жадоба до грошей засліплює, зникають будь-які відчуття реальності, стираються грані між пріоритетами, а це найстрашніше. Автор показав нам, що гроші ніколи не зможуть замінити справжні щирі стосунки: любов, дружбу та моральні цінності: добро, чесність, порядність.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Аналіз трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»
  • Згубний вплив грошей (за трагікомедією Карпенко-Карого «Сто тисяч»)
  • Трагічне і комічне у трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»
  • Історія створеняя трагікомедії Карпенко-Карого «Сто тисяч»

  • Це цікаво: