Зовнішність Лавріна Кайдашенка – молодшого сина Кайдашів
• Був високий, рівний станом, довгообразий, мав довгий, трішки горбатий ніс – цими рисами зовнішності Лаврін схожий на Карпа.
• Письменник акцентував увагу на Лаврінових очах: «веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво».
• Хлопець мав кучеряве русяве волосся.
• Тонкі брови, рівний лоб, охайний тонкий ніс і рум’яні губи підкреслювали парубочу красу.
• Лаврін був схожий на матір.
• Маруся Кайдашиха гордилася своїм сином: «Мого Лавріна, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають».
• Перше, що помітила Мелашка – веселі очі Лавріна.
Характер Лавріна Кайдашенка
• Парубок був веселий, жартівливий, завжди привітний. Цим він відрізнявся від старшого брата.
• Лаврін не любив сварки. Сам намагався їх не починати. Проте героєві невільно доводилось ставати їх учасником, бо ж після того, як він та Карпо привели в хату невісток, в їх оселі не вщухали чвари.
• Лаврін мав чуйне, добре серце.
• Він не умів лукавити, як Маруся Кайдашиха. Герой завжди говорив щиро.
• Лаврін не дивиться на статки інших людей. Бідність родини Балашів не стає перепоною для шлюбу з Мелашкою.
• Через м’який характер Кайдашенко не міг так захищати Мелашку від матері, як захищав свою дружину Карпо. Рішучості йому додала втеча Мелашки.
• Лаврін, на відміну від старшого брата, ніколи не сварився з батьком, а тим паче не піднімав на нього руку.
Стосунки Лавріна з іншими членами родини
• Лаврін мав гарні стосунки з батьком та матір’ю. Він намагався не сваритися з ними, хоча вдавалося це не завжди.
• Зі старшим братом Лаврін то сварився, то мирився. На початку повісті бачимо, як брати відверто, хоча і в жартівливому тоні говорять про дівчат. Сварки між Лавріном та Карпом починаються тоді, коли брати створюють свої сім’ї. Мотря та Мелашка часто сваряться, а брати приймають сторони своїх дружин.
• Якийсь час Лаврін та Карпо займаються спільною справою – возять до залізниці вантажі.
• Стосунки між Лавріном та Мелашкою дуже ніжні. Вони зворушують читача. І Лаврін, і Мелашка мають ніжні серця, цю ніжність вони дарують одне одному. Одразу після весілля Лаврін та Мелашка намагаються спіймати кожну мить, щоб побути вдвох. Побут не гасить їх почуттів.
• Після одруження з Мелашкою Лаврін живе в батьківській хаті, а тому під час сварок Мотрі і Марусі кайдашихи часто стає на бік матері.
Як змінюється Лаврін Кайдашенко упродовж твору
• На початку повісті бачимо молодого, безтурботного парубка, який ще не думає про одруження.
• Лаврін з першого погляду закохується в Мелашку. Він створює з дівчиною сім’ю, приводить Мелашку у хату своїх батьків.
• Маруся Кайдашиха ставиться до Мелашки, як до наймички, часто сварить її. Мелашка втікає в Київ. Лавріну доводиться навчитися захищати дружину перед матір’ю, щоб повернути дружину.
• В кінці твору Лаврін – дбайливий батько та чоловік, гарний господар. Він намагається жити у злагоді з рідними, але вдається це не завжди.