Повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» не відзначається карколомним сюжетом, незвичайними пригодами. В ній письменник розповідає про будні звичайної української родини. Чим може зацікавити читача розповідь про повсякденну рутину? Відповідь проста: І. Нечуй-Левицький зображає події колоритно, заглиблюється у внутрішній світ героїв.
У творі, на мою думку, можна виділити кілька ракурсів зображення буднів Кайдашів: до одруження синів, життя з невістками, життя родини після смерті Омелька Кайдаша. На початку повісті автор, змальовуючи буденні ситуації, події, створює перші враження про кожного героя і про родину загалом. Старі Кайдаші звікували молодість за часів панщини. Це позначилося на їх фізичному здоров’ї, моральних пріоритетах. Тепер у них своє господарство, за яким вони невтомно доглядають, прагнуть збільшити свої статки. Кайдаші постійно зайняті якимись справами. Родина дружна, хоча інколи виникають сварки між батьком і гарячою головою – Карпом.
Одна з найважливіших подій в житті людини – весілля, створення сім’ї. І. Нечуй-Левицький показує, як Лаврін та Карпо вибирають собі майбутніх дружин, як старі Кайдаші їздять на розглядини. Ці події – також частина буднів, хоч і «приправлених» особливим настроєм. Життя родини Кайдашів змінюється, коли Карпо приводить в свій дім Мотрю. Характер у дружини героя «з перцем», тому вона не мовчить, коли їй щось не подобається. Чи не кожного дня Кайдаші сваряться. Маруся Кайдашиха вважає, що невістка повинна поратися за неї по господарству. Мотря спочатку кориться, але догодити свекрусі виявляється важко, тому молодиця показує свій характер. Сваряться в родині Кайдаші частіше жінки, але й чоловіки іноді вимушені втрутитися у чвари.
Скоро Лаврін також вирішує одружитися. Його дружина Мелашка із бідної родини, тому Кайдашиха не дуже задоволена вибором сина. Мотря з Карпом до одруження Лавріна встигають відділитися. Тепер Мелашці доводиться годити свекрусі. Тиха, лагідна жінка не може відповісти Марусі Кайдашихі так, як Мотря. Але і вона не витримує такого життя і втікає до Києва. Цей вчинок змушує свекруху трохи полагіднішати.
Після смерті Омелька Кайдаша Карпо та Лаврін стають повноправними господарями саддиби. Кожен зних знає, що повинен прогодувати свою родину. Між братами виникають конфлікти, бо кожен з них вважає, що батьківське майно поділили несправедливо. Щоправда, деякий час чоловіки живуть мирно і навіть заробляють на життя спільними зусиллями. Часто сварки між братами виникають через дружин, які нерідко розпалюють чвари: то через незібране сміття, то через курей, які попсували огірки на городі. Сварки між членами родини Кайдашів вражають безглуздістю. Багатьох конфліктів можна було б уникнути.
Отже, будні родини Кайдашів із повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» – сварки, які не приносять нічого, крім матеріальних втрат та моральних страждань. В чварах проявляється темнота селян.