загрузка...

Прислів`я та приказки про їжу

Добрі вісті, як кажуть їсти.

Батька й матір забудеш, а їсти — ніколи.

Треба думать і гадать, чим би кишки свої напхать.

У робочого чоловіка в животі й долото згорить.

На ласий кусок знайдеться куток.

Рот болить, а живіт їсти велить.

Черево не дерево — роздається.

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

їж, поки рот свіж, а то як зав'яне, то ніхто й не загляне.

Не вечерявши легше, а повечерявши — краще.

Млин меле водою, а чоловік живе їдою.

Який за столом, такий і за роботою.

Скоро їсть, скоро й робить.

Хліб — над усею їжею пан.

Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова.

Паляниця — хлібова сестриця.

Житній хліб — пирогів дід.

Хліб — батько; вода — мати.

Без солі, без хліба — немає обіда.

Пироги — не вороги.

Не гарна хата вуглами, а гарна пирогами.

У нас, по-вашому, пироги з кашею.

Де пиріг із грибами, там і ми з руками.

Борщ та каша — їжа наша.

Борщ — усьому голова.

Що до чого, а борщ до хліба.

Борщ без каші — удівець; каша без борщу — вдова.

Цей суп тільки надме пуп.

Суп — хоч голову мий.

У цьому супові циган купався (чорний).

Від кулішу й ніг не поколишу.

Воду вари, вода буде; пшоно вари — каша буде.

Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

Заварив кашу — не жалій масла.

До борщу пан, а до м'яса сам.

Дешеве м'ясо — поганий борщ.

Перше м'ясо — свинина; перша риба — линина.

Теляче м'ясо — півм'яса.

Як ковбаса та чарка, то минеться і сварка.

Якби ковбасі крила, то найкращою птицею була б.

За хляки нема подяки.

М'ясо недовари, а рибу — перевари.

Рибка без хліба — бридка.

Риба не хліб, ситий нею не будеш.

Поїси рибки, нап'єшся водички, а їсти попросиш.

Стільки смаку, як у печеному раку.

Спасибі за рибу, а за раки нема подяки.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Де кисіль, там я й сів.

Кисіль зубів не псує.

Кисілю завжди місце буде.

Вареники — Божі хваленики: всяке хвале, та не всяке варе.

Благодареники за вареники: каші не їв, борщу не бачив.

Сало не велика слава, а все ж ласощі.

Де сало шкварчить, там людей кишить.

Гірка редька, та їдять; погано замужем, та йдуть.

У піст редьку за хвіст.

Редьчин хвіст на Великий піст.

Редьку можна їсти з панами, а спати йти із свинями.

Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює.

Чорний мак, та смачний, а редька біла, та гірка.

Не вродив мак — перебудем так.

Сім років мак не родив і голоду не зробив.

Лущать оріхи для потіхи.

Оріхи — дівчачі втіхи.

Із медом і чобіт добрий.

Із медом і долото згризеш.

Однієї ягоди не наїсися.

Калина сама себе хвалить, що з медом добра.

Гриби ростуть у лісі, а в місті їх знають.

Гриби — не хліб; ягоди — не трава.

Гарний ананас, та не для нас.

Сливка — слинка.

Ягода винна — їда дивна.

Із посту не мруть, а від обжорства дохнуть.

Смачного потрошку, щоб животик не болів.

Солодка їда (їжа) — животу біда.

Щось за лихо стало, чи від крупів, чи від сала.

Ріж, їж, ламай і нам давай.

Від гарного обіду й вечеря буде.

Поїмо, подякуємо, як що, то й завтра прийдемо.

загрузка...