загрузка...

Цар Плаксій та Лоскотон скорочено - Василь Симоненко

Головна / Стислі перекази / Симоненко / Цар Плаксій та Лоскотон


Цареве сімейство
Там, де гори і долини,
Де гуляє вітровій, —
Там цвіте краса-країна
З дивним ім'ям Сльозолий.
І колись в країні тій
Був на троні цар Плаксій,
Голова його мов бочка,
Очі — ніби кавуни.
В Плаксія було три дочки
І плаксивих три сини.

Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й наказував гвардії сльозівців карати тих, хто сміється.

Дядько Лоскотон
Але в тому диво-царстві,
Зневажаючи закон,
Жив у мандрах і митарстві
Добрий дядько Лоскотон.
Він приходив кожний вечір —
Хай чи дощ іде, чи сніг —
До голодної малечі
І усім приносив сміх.
Мав він вдачу теплу й щиру,
Ще й лукавинку в очах.
І була накидка сіра
В Лоскотона на плечах.

Там, де він з'являвся, панував сміх. Тому гвардійці царя полювали за ним.

Арешт Лоскотона
Розізливсь тоді Плаксій —
Цар країни Сльозолий.
Гнівно він іукнув із трону:
«Гей, ледачі сльозівці!
Хто впіймає Лоскотона,
Буде муж моїй дочці!»

Підлий капітан Макака спіймав Лоскотона і привів у Плаксоград.

Весілля в палаці
Лоскотона посадили
За вузенькі ґрати,
А в палаці порішили: —
Час весілля грати... —

Плаксій радів, що схопив Лоскотона й пишався собою та зятем.

Звільнення Лоскотона
Та поки гуло весілля,
То п'яниці вартові Напились якогось зілля
Та й поснули у траві.
А вночі йшли до в'язниці
Батраки й робітники,
Щоб звільнити із темниці
Лоскотона на віки.

Робітники захопили палац царя. Лоскотон залоскотав Плаксія — той лопнув і помер від сміху. Його сімейство розбіглося хто куди.

А Макака-забіяка
З'їв себе із переляку.
Так веселий Лоскотон
Розвалив поганський трон.
Сам же він живе й понині,
Дітям носить щирий сміх
В розмальованій торбині,
В пальцях лагідних своїх.



Це цікаво: