Митний склад
Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).
Для зберігання товарів у митному режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади. Такі склади належать суб’єктам господарської діяльності, що надають послуги зі зберігання товарів, які перебувають під митним контролем, і мають на те відповідну ліцензію відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та Ліцензійних умов.
Розміщення товарів на митний ліцензійний склад здійснюється на підставі договору зберігання, укладеного між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності й власником складу, а також зовнішньоекономічного договору, товаро супровідних та інших необхідних документів.
Товари (крім підакцизних), увезені на митну територію України, можуть зберігатися на митному ліцензійному складі строком до трьох років. Строк зберігання підакцизних товарів, увезених із-за меж митної території України (крім товарів, заборонених до розміщення на митних ліцензійних складах), не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей митний режим.
По закінченні строку зберігання ввезених із-за меж митної території України товарів на митному ліцензійному складі вони повинні бути заявлені до іншого митного режиму.
Товари, що вивозяться за межі України та розміщуються на митному ліцензійному складі, можуть зберігатися в митному режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення цього строку такі товари повинні бути вивезені за межі митної території України.
На виконання частини першої статті 213 та частини другої статті 215 Митного кодексу України Урядом затверджено перелік товарів, які не можуть поміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведення операцій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосування режиму митного складу”). До цих товарів належать:
• товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;
• товари, строк або використання яких закінчився;
• транзитні підакцизні товари;
• товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;
• живі тварини;
• електроенергія та газ;
• товари, що надходять на адресу приватних осіб;
• спирт і алкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 – 2208 згідно з УКТЗЕД;
• тютюнові вироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 2403 10 1000, 2403 10 9000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД ;
• давальницька сировина, закуплена на митній території України.
З товарами, що перебувають у митному режимі митного складу, цією постановою передбачено проведення таких операцій:
1) для забезпечення збереження цих товарів: переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму зберігання; сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла); фарбування; захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація;
2) за окремим (разовим) дозволом митного органу: подрібнення партій; формування відправлень; сортування; пакування; перепакування; маркування; навантаження; вивантаження; перевантаження; тестування.
Сформована на митному ліцензійному складі партія товарів декларується відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Реімпорт
Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (стаття 190 Митного кодексу України).
Товари можуть переміщуватися через митний кордон України в митному режимі реімпорту, якщо вони:
• походять з митної території України;
• увозяться на митну територію України не пізніше ніж через 1 рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
• не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;
• увозяться у тому ж стані, у якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оформлення митним органом товарів у митному режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені в митний режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. У разі реімпорту товарів протягом одного року стаття 193 Митного кодексу України передбачає повернення власникам товарів або вповноваженим ними особам сум вивізного мита, сплачених при експорті товарів, за їх заявою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1881 “Про переміщення товарів через митний кордон України у режимі реімпорту” установлено, що митний режим реімпорту може застосовуватися до товарів:
• стан яких змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в установленому Держмитслужбою України порядку;
• щодо яких проводилися операції з передпродажної підготовки (захист від корозії, боротьби зі шкідниками, сортування, пакування, маркування, тестування) чи які були піддані дрібному ремонту, за умови, що такі дії не змінили їх вартості, визначеної на момент вивезення (експорту), та кодів згідно з УКТЗЕД.
Порядком застосування митного режиму реімпорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджено наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 № 662), установлено, що митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що були після ввезення на митну територію України розміщені в інший митний режим, якщо забезпечується дотримання умов переміщення товарів у митному режимі реімпорту.
Товари, що реімпортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо. Заходи нетарифного регулювання імпорту до товарів, що реімпортуються, не застосовуються, якщо інше не передбачено законодавством.
Реекспорт
Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться з цієї території в митному режимі експорту (стаття 196 Митного кодексу України).
Цей митний режим застосовується виключно до товарів, що походять з інших країн. Митним кодексом України встановлено, що товари можуть вивозитися за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо:
1) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним у встановленому законом порядку, на реекспорт товарів;
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, у якому вони перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх увезення на митну територію України.
Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами України. До таких товарів також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211 “Деякі питання реекспорту товарів” Мінекономіки України вповноважено видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються цим Міністерством, а саме товарів:
• походженням з України, що здійснюється з території інших країн відповідно до міжнародних договорів України;
• походженням з інших країн, що здійснюється за межі митної території України.
Дозволи Мінекономіки на реекспорт товарів іноземного походження, раніше ввезених в рамках угод про вільну торгівлю, надаються за умови надходження від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України письмової згоди на здійснення такої операції уповноваженого органу держави походження цих товарів, якщо цього вимагають відповідні міжнародні договори України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.05 № 97-р).
Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджено наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 № 661), установлено, що товари, увезені на митну територію України та розміщені у відповідний митний режим, можуть вивозитися за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо дотримано такі умови:
• товари, що реекспортуються, перебувають у тому самому стані, у якому вони перебували на момент увезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
• товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
• товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дати їх увезення на митну територію України;
• митному органу подано дозвіл Мінекономіки України на реекспорт товарів, що входять до визначених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 1211 переліків;
• митному органу подано дозвіл Державної служби експортного контролю України на реекспорт товарів, що підлягають державному експортному контролю;
• у випадках, визначених статтею 30 Закону України від 16.04.91 № 959-XІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, митному органу подано відповідний дозвіл.
Порядком застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України установлено, що товари, які реекспортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо. До товарів, що реекспортуються, також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законодавством України.
Спеціальна митна зона
Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій таких зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (стаття 217 Митного кодексу України).
Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту (Із доповненнями, внесеними згідно із законами України від 23.12.2004 р. № 2285-IV, від 25.03.2005 р. № 2505-IV)
Створюються спеціальні митні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення в таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами в межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов’язки органів управління зони з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
Митний орган, у зоні діяльності якого розташовано спеціальну митну зону, з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління цієї зони вжиття таких заходів:
1) спорудження огорожі по периметру зони;
2) установлення обмежень щодо порядку доступу в зону в певні години роботи;
3) інших заходів, що не перешкоджають нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку зону.
Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього погодження з митницею, у зоні діяльності якої розташовано спеціальна митна зона.
З метою забезпечення належного митного контролю в спеціальних митних зонах митні органи мають право:
1) здійснювати постійний контроль та нагляд за кордонами спеціальних митних зон, а також за доступом на їх територію;
2) вимагати від осіб, які переміщують товари через кордон спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;
3) проводити перевірку товарів, що переміщуються через кордон спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення передбачених Митним кодексом України операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
4) здійснювати перевірки товарів, що перебувають у спеціальних митних зонах;
5) здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.
У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання положень Митного кодексу України. Перелік видів товарів та операцій, що з ними здійснюються, визначається в законі про конкретну спеціальну митну зону.
Особи, які здійснюють операції з товарами в спеціальних митних зонах, ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції в порядку, що встановлюється Держмитслужбою України. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, повинні відображатися в облікових документах.
У разі ліквідації спеціальної митної зони власники товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов’язані розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони. Якщо до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони, власник товарів, що перебувають у цій зоні, або вповноважена ним особа не розпорядиться товарами, то такі товари підлягають декларуванню в інший митний режим.
На сьогодні, Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” змінені умови функціонування СЕЗ і ТПР, а саме: із законів України про створення та функціонування СЕЗ та ТПР виключені статті, якими запроваджено режим спеціальної митної зони на територіях СЕЗ, встановлено державні гарантії стабільності правового режиму функціонування СЕЗ та ТПР, порядок переміщення товарів через межі СЕЗ і особливості оподаткування товарів, які переміщуються через межі СЕЗ або ввозяться на ТПР. Норми цього Закону є обов’язковими для виконання.
У роз’ясненні Міністерства юстиції України щодо функціонування СЕЗ після набрання чинності Законом України від 25.03.05 №2505 зазначено, що з дня набрання чинності зазначеним Законом України, а саме з 31 березня 2005 року, оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, здійснюється на загальних підставах, визначених відповідними законами України з питань оподаткування.
Сторінки: 1 2 [ 3 ] 4