Потім армія Алєксандра повинна була приєднатися до військ, що знаходились у Центральній та Малій Азії. Похід був досить легким. Величезні території були пройдені без бою. Перси боялися армії Алєксандра та всюди відступали. Армія дійшла до Гордій. У міській фортеці знаходилася давня царська колісниця. Повіддя колісниці були так хитро зав'язані, що ніхто не міг розв'язати вузол. Здавна існував переказ, що корона царя перейде до того, хто зуміє розв'язати вузол. Александр вирішив довести всім, що саме він і повинен розв'язати цей вузол. Йому це не вдалося, і він застосував силу — розрубав вузол мечем, Це зробило Алєксандра спадкоємцем фригійських царів.
Потім Александр вирішує направитися в Кілікію. Після захоплення Кілікійських воріт Александр одержує звістку, що Дарій вступив у Сирію, У Дарія було величезне військо, на ті часи, ймовірно, найбільше з усіх, що будь-коли були в Азії. Дарій вирішив битися біля міста Сохі, гадаючи, що Александр знаходиться саме там. Однак цар був у Кілікїі. Тоді Дарій через Левиний прохід вирушає в Кілікію, А Александр вирушив у Сохі через !сс Перси першими зрозуміли всю курйозність положення й почали переслідувати Алєксандра, який одержав звістку про це в Іссі Перси опинилися в такому місці, де не могли скористатися своєю чисельною перевагою.
Після обіду Александру вдалося закінчити підготовку до битви, і він вирішує атакувати Бій проходив зі змінним успіхом, але лише до того моменту, поки в атаку не кинувся сам Александр. Він опинився в тилу війська Дарія. Назустріч Александру ринулися охоронці Дарія, але відразу були відтиснуті назад. Дарій, оцінивши непередбачену для себе ситуацію, злякався й утік з поля бою. Перси були переможені. Однак бій був важким: обидві сторони зазнали великих втрат Александр був поранений.
Македонянам удалося захопити багату здобич. До того ж вони взяли в полон усю родину Дарія. У цій битві Александр, незважаючи на велику перевагу ворога, зміг перемогти завдяки своїм особистим якостям. Тепер для царя були відкриті всі дороги. Александр уже мріяв про Фінікію.
Чимраз більше міст завойовував цар Македонії. Мешканці міста Тир, що вважалося наймогутнішим у Фінікії, заявили Александру, що не будуть йому підкорятися, а згодні укласти рівноправний союз із македонським царем або збережуть нейтралітет. Алєксандра обурила така зневага до його влади. Було прийняте рішення скорити місто. Тир був розташований на острові за півтора кілометри від континенту. Спочатку Александр хотів від материка до острова спорудити величезну дамбу. Але ця ідея не знайшла підтримки. Александру довелося об'єднати фінікійську й кіпрську ескадри. І тільки в такий спосіб йому вдалося розбити тирський флот і розстріляти місто з моря.
За півтора року Александру пощастило поставити на коліна весь Близький Схід. Тепер цар прагнув піти походом на Єгипет. До задумів Алєксандра входило дати час Дарієві зібрати армію з усього Внутрішнього Сходу, щоб потім розбити всі армії разом. Дарій постійно звертається до царя то з вимогами, то з проханнями повернути його родину. Александр пропонує Дарієві прийти до нього як до владики всієї Азії та попросити його й лише тоді він поверне всю його родину.
У листопаді 332 року до н. е. Александр прибув до Єгипту. Єгиптяни дуже добре його прийняли. Жерцями він був оголошений фараоном. Незабаром Александр почав будівництво нового міста — Александрії. Воно стало чудовим творінням Алєксандра, згодом названим на його честь. Завдяки йому та його місту єгиптяни одержали можливість спілкуватися з усією Азією, досі вони знаходилися в ізоляції.
Два роки минули з того часу, як Александр зміг перемогти досі непереможного Дарія. Той не заспокоївся, і знову зав'язався бій, уже при Гавгамелах. Зараз військо Дарія перевершувало армію Алєксандра практично в п'ять разів. Біля міста війська Алєксандра розташувалися на відпочинок, тоді як солдати Дарія всю ніч не стуляли очей. Перси гадали, що Александр нападе на них уночі або принаймні ранком. Замість цього Александр розгорнув свої війська в південному напрямку. Дарій віддає наказ про негайний наступ. Відразу утворюється розрив фронту, куди, не роздумуючи, уклинилися війська Алєксандра. Вони прорвалися прямо в центр, до Дарія. і тут Дарій знову втікає, зіштовхнувшись віч-на-віч з Александром. Цар так і не зміг його наздогнати. Однак після цієї перемоги над Дарієм Алєксандра оголосили царем Азії.
Тепер царя приваблюють центри імперії — Вавилон і, звичайно ж, Сузи - центральна резиденція та скарбниця Ахеменидів. У Вавилон Александр в'їхав на своїй колісниці як тріумфатор. У Сузах він провів символічну церемонію цар сів на трон Ахеменидів. Щоб довести свою могутність, Александру необхідно було знищити останнього з Ахеменидів — Дарія. Цар дуже поспішав, але все одно не встиі Дарія вбили його ж соратники. Александр, побачивши труп Дарія накрив його своїм плащем. Це означало ліквідацію вічного протистояння Заходу й Сходу.
Після смерті Дарія Александр здійснив безліч спроб, спрямованих на про будження дрімаючих сил Сходу. Цар мріяв про створення могутньої імперіі. Чимраз частіше в придворні ритуали проникають елементи Сходу, перевагу Александр віддає перським. Він одягається в перські шати, уводить в охорону палацу перських воїнів. Хочеться йому ввести й прийнятий у Персії обряд колінопрек лоніння перед владикою, шо закінчується поцілунком царського коліна. Однак македоняни й греки, для яких цар був лише «першим серед рівних», не погодилися із цим принизливим для них обрядом. І все-таки Александр справляв незабутнє враження на своїх сучасників, хоча зустрічалися люди, незадоволені його політикою. Наприклад, збереглося свідоцтво про п'ять пажів, які хотіли вбити Александра вві сні Урятував його тільки тривалий бенкет. А пажі потім проговорилися й були страчені.
Сторінки: 1 [ 2 ]